Кожна людина має право на працю, яке гарантується Конституцією України Держава повинна створювати всі умови для повноцінного користування громадянами цього права. Проте останніми роками значного поширення набула «тіньова» зайнятість, через що державна скарбниця недоотримує кошти у вигляді несплачених податків та відрахувань до Пенсійного фонду. При цьому громадяни ризикують втратити право на пенсію чи на її частину, адже при обчисленні суми враховуються офіційний розмір заробітної плати, страховий стаж. Тому соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення в майбутньому залежить насамперед від свідомої громадської позиції самих працюючих.

Працівники реалізують свое право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установi, організації або з фізичною особою.

Роботодавець не має права допускати працівника до роботи без оформлення трудових відносин, але слід зауважити, що таке оформлення буде вважатися проведеним за умови додержання наступних дій:

• роботодавець укладає трудовий договір у формі наказу (розпорядження про прийняття па роботу/призначения на посаду, а фізичні особи – підприємці можуть керуватися формою трудового договору, затвердженою наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю»;
• до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття працівника на роботу (за встановленою формою), до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та ї територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Тобто, перед допуском працівників до роботи роботодавець повинен провести оформлення трудових відносин з додержанням вимог статті 24 КЗпП України.

Перш ніж погодитись на пропозицію одержувати гроші у конверті», варто замислитися над перевагами офіційного процевлаштування.

Після укладення трудового договору працівник відповідно до вимог Кодексу законів про працю користується такими правами:

• на гарантований розмір заробітної плати, в тому числі на доплати, надбавки й заохочувальні виплати;
• на відпустку (основну, додаткову та без збереження заробітної плати, відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами);
• на скорочений робочий час, на вихідні і святкові дні, не залучатися до понаднормових робіт без згоди;
• на оплату лікарняного, на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;
• на допомогу в зв’язку з безробіттям;
• на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань;
• на зарахування стажу роботи;
• на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у старості.

Офіційне укладання трудового договору захищає найманого працівника у разі, якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших своїх зобов’язань. Трудові спори між найманим працівником і роботодавцем розглядаються в судовому порядку.

Тільки офіційно оформлена є гарантією соціального захисту найманих працівників, а для роботодавців запорукою процвітання бізнесу.

Не оформлення належним чином трудових відносин з найманими працівниками є порушенням трудового законодавства. Діючим законодавством передбачено адміністративну, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність за такі дії роботодавця.

Інспектор праці Баришівської селищної ради С.В. Галецький