До лав небесного війська приєднався ще один Герой – Лишаєватенко Сергій Анатолійович.

Відданий патріот, вірний син України, солдат військової частини А4046, загинув смертю хоробрих 18 листопада поблизу населеного пункту Діброва Луганської області під час виконання бойових завдань.

Сергій народився 4 березня 1988 року в Умані на Черкащині. Був єдиною дитиною в сім’ї. Тут навчався в школі, жив безтурботним життям юного бешкетника. Дорослішав, знайшов вірних друзів, ставав свідомим громадянином країни, яку ще з дитинства мріяв захищати. Тому після служби в армії підписав контракт із Збройними силами України. А пізніше навчався в Академії міністерства внутрішніх справ.

Та життя вело різними шляхами. Довелося працювати на різних посадах, інколи в абсолютно різних сферах. Любив автомобілі, любив дорогу, був досвідченим водієм.

У 2009 році в Києві на зупинці познайомився із дівчиною Лесею, яка запала в душу, а пізніше і в серце. Вона працювала в магазині, а він став постійним покупцем , аби завоювати і її серце. У 2011 році закохані побралися.

Сергій – амбіційний, впертий, принциповий і справедливий, але безконфліктний. Умів довести свою точку зору. Добрий, безвідмовний, він завжди приходив на допомогу друзям і навіть мало знайомим людям.

Життя в Києві, пізніше в батьківському будинку в Селищі і лише кілька років тому сім’я з двома дітьми осіла в Баришівці, на масиві “Софіївський”, у власній квартирі.

А потім почалася війна. Сергій був мобілізований у березні 2022 року.

Ірпінь, Буча, перші бойові дії, звільнення, зачистки. Далі – оборона кордону на межі з Білоруссю. А в липні цього року його з побратимами відправили в саме пекло війни. Подружжю довелося пристосовуватися до нових реалій, нового режиму спілкування, нових переживань і турбот. Бо бувало всякого. Без зв’язку, в окопах, після боїв і втрат побратимів. Піхота… Важко стримувати ворога, та ще важче йти на штурм, звільняючи окуповані українські землі.

Давно не бачилися. А хотілося потонути в обіймах коханого після тривалої розлуки. Не витримала Леся, поїхала до коханого. Запланували зустріч в Лимані у той день, коли Сергій мав вийти з позиції. На жаль, не вийшов… Про це Лесі повідомили його побратими дорогою…

Ворог забрав його життя! Забрав турботливого сина у батьків, коханого чоловіка у дружини, найкращого батька у двох донечок…

Вічна пам’ять Герою.