ЖНИВА НА НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВАХ

У системі насінництва зернових культур важливе значення мають ті агротехнічні заходи, що значно поліпшують якість насіння. Насамперед це вибір кращого попередника, визначення оптимальних строків сівби, норм висіву, встановлення збалансованого режиму живлення тощо. До того ж потрібно враховувати особливості сорту, його генетичні й технологічні можливості.

Технологія вирощування насіннєвих посівів здебільшого схожа з технологією вирощування товарних, проте передбачає комплекс спеціальних агрозаходів, спрямованих на пришвидшене розмноження сортового насіння, збереження його чистоти та формування високих посівних і врожайних властивостей. Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема, розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту тощо.

За догляду за насіннєвими посівами проводять ті самі агротехнічні заходи, що й на товарних посівах, але в оптимальні строки й на вищому агротехнічному рівні, обов’язковим є здійснення видового та сортового прополювань.

Збір урожаю на насіннєвих посівах потрібно проводити швидко та якісно й у максимально стислі строки. Спочатку починають із вищих репродукцій, більш скоростиглих і короткостеблових; кожен окремий сорт потрібно збирати окремим комбайном. Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим комбайнуванням та роздільним способом .Перший використовується при рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах та за нестабільних погодних умов. В інших випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом. Пряме комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в межах 16-18%, проса – при дозріванні зерна у верхній та середній частині волоті; гороху і вики – при побурінні 70-75% бобів.

За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу. Збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих генерацій бажано проводити першими. Для очищення зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин необхідно використовувати культуру, насіння якої легко відділяється. В першу чергу прямим комбайнуванням в стислі строки слід збирати пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом і іншими хворобами зерна, що дає змогу суттєво знизити пошкодженість насіння. На полях, де передбачається одержання якісного насіння, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий їх обмолот.

Зерно, що перевозиться від комбайна на тік, супроводжується документом (талон, накладна, тощо) із зазначенням прізвища комбайнера й водія, дати, номера поля й автомашини, культури, сорту, генерації.

 Розміщувати на току зерно пшениці слід таким чином, щоб запобігти змішуванню з іншими культурами, а під час проведення післязбиральної обробки вжити заходів щодо запобігання механічному засміченню насіння. Приміщення, де зберігається насіння, має бути сухим і не зараженим хворобами. Насіння, що закладається на зберігання, до часу посіву повинне зберегти посівні якості і мати здатність давати здорові і сильні рослини наступного покоління. Термін зберігання може бути різним. Насіння озимих культур висівається вже через 1-1,5 місяці після збирання, ярих через 7-8 місяців.

Кожну партію насіння укладають в окремий штабель на дерев’яний настил, що розташований не нижче як 15 см від підлоги. Відстань між штабелями й стінами має бути не менша за 0,7 м, а між окремими штабелями — не менша ніж 1 м. Мішки один раз на чотири місяці перекладають: верхні ряди мішків кладуть униз, а нижні — на верх. Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню.

Маркування партій насіння згідно до «Порядку маркування та пакування партій насіння» покладено на суб’єктів насінництва та розсадництва, і здійснюється ними в процесі доробки та пакування насіння.Кожна етикетка має свій номер і під час сертифікації партії насіння, до сертифікату, що засвідчує посівні якості вносяться номера етикеток, які були використані для маркування даної партії насіння.

Головний спеціаліст відділу контролю  в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна  ГУ Держпродспоживслужби  в Київській області Симоненко Т.В.

Нагору