Великий митрополит (Бібліографічний огляд літератури Баришівської центральної бібліотеки для дорослих)

29 липня 2020 року — 155 років від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Андрей Шептицький  (мирське ім’я Рома́н Марі́я Алекса́ндер Шепти́цький)  народився 29 липня 1865 року в  с. Прилбичі, що на Яворівщині Львівської області.

Український релігійний діяч, меценат, граф. Єпископ Української греко-католицької церкви; від 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права і філософії.  За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.

Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Під його керівництвом певні кошти вкладались у прибуткові підприємства, акції яких котувались на європейських біржах. Прибутки спрямовувались або на благодійність, або на потреби кліру. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Брат Андрія граф Лев Шептицький та його дружина були страчені більшовиками незабаром після вступу червоноармійських військ до Польської республіки. Їхнього сина Анджея було пізніше страчено в Катині.

У 1940 р. Шептицький писав листи до Йосипа Сталіна і до Микити Хрущова, протестуючи проти зловживань, які чинили представники радянської влади на Західній Україні.  Початок німецько-радянської війни сприйняв як шанс на порятунок від більшовицького безбожництва. Вітав «Акт відновлення Української Держави». Захищав українські інтереси перед окупантами, переховував в своїй резеденції євреїв.

 Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби, похований у соборі св. Юра у Львові.

Статті про життя  і діяльність Андрея Шептицького вміщені в 10-тому томі Енциклопедії історії України.—К.:Наукова думка, 2013. – С.631-633  та 3-му томі Довідника з історії України/ За ред. І.З.Підкови, Р.М.Шуста.—К.:Генеза, 1999.—С.621-623

Митрополит, науковець, меценат Андрей Шептицький – це стаття з книги 1000 незабутніх імен України – К:Школа,2005 – С. 81-83

 Вона розповідає про зміцнення під керівництвом митрополита Української греко-католицької церкви, економічну діяльність священника.

Книга Видатні постаті в історії України ХХ століття: короткі біографічні нариси.—К: Вища школа, 2011 – С.361-365 розповідає також про родину з якої походив Андрей Шептицький. Це старовинний український рід, який дав світу чимало відомих діячів. Мати Романа Софія була письменницею й художницею, донькою відомого польського поета О.Фредри. В родині Шептицьких спілкувалися французькою,німецькою,англійською, українською та польською мовами.

«Андрій Шептицький показав себе непересічним політичним діячем, меценатом української культури, а своєю високоморальністю й шляхетністю заслужив слави воістину святої людини. Про  себе і свою мїсію на землі казав: «Я  так  дуже хотів обтерти  сльози з очей тих, що плачуть, потішити кожного, хто сумує —  покріпити кожного, хто слабий та немічний, оздоровити того, хто хворий, просвітити кожного, хто темний! Я хотів би стати  всім для усіх, шоби всіх спасти» — так починається стаття у довіднику

Андрей Шептицький// Усі видатні постаті історії України – Х:Торсінг плюс, 2008 – С.240-247

Усе життя митрополита Андрея було присвячене служінню народу. Віталій Абліцов у своїй книзі Україна. Меценати – К.:ЛТД, 2016—С.54,193-194 , яка складається з двох частин, розповідає про людей, національних благодійників і меценатів У першій частині  розміщена біографія Андрея Шептицького , в  другій  — есе «Андрій Шептицький: У всьому був великий»

Ці  та інші книги  про Андрея Шептицького ви можете прочитати  у Баришівській ценртальній бібліотеці для дорослих.

 

Зав. методично-бібліографічним відділом Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Н.І.Лавріненко

Нагору