«Трубить Трубіж,

Ми вийшли на рубіж»

Борис Олійник

 Українська революція 1917—1921 років повернула нашу батьківщину на мапу світу. Після століть бездержавності українці створили незалежну національну державу, яка мала територію, кордони, символи, власний парламент, уряд, військо, академію наук, гроші, мову,  міжнародне визнання Української Народної Республіки. Вперше після століть бездержавності відбулося об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Нинішні символи України — синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна” обрані державними ще тоді.

 Довгий час тема Української революції 1917-1921 років в радянські часи замовчувалась, а справжніх українських героїв, що поклали своє життя в боротьбі за незалежність України, московсько-більшовицька влада назвала бандитами.

До вашої уваги  документальна книга президента Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого Валентини Стрілько-Тютюн «Грона українських повстань.» У книзі вперше подані унікальні історичні документи, що засвідчують звірства московсько-більшовистських окупантів на території Бориспільщини в період 19170-1932 років. Серед всіх повстанських загонів Бориспільщини на початку ХХ століття помітно виділялась Вороньківська козацька сотня. Першим великим і важким боєм Вороньківської сотні був бій з більшовиками під Баришівкою на річці Трубіж 31 січня 1919 року В цьому бою також приймали участь Бориспільська та Баришівська козацькі сотні.

Наприкінці січня 1919 року війська Червоної армії наступали з Харкова на Київ, де знаходилась українська влада. Повстанці отримали завдання будь-якою ціною зупинити поїзд з червоноармійцями, не дати їм можливості дійти до Києва. Це був бій чимось схожий на бій під Крутами: сили нерівні, озброєння загону набагато гірш чим у більшовиків. Було прийнято рішення розібрати колії і, пустивши поїзд під укіс, знишити ворога. Але зрадники, які були в загоні повстанців, попередили більшовиків про хід операції: поїзд зупинився перед розібраними коліями, а озброєні до зубів червоноармійці вдарили по козаках із багатьох кулеметів. До того ж поїзд був броньований. Два дні – з 31 січня по 2 лютого 1919 року – не змовкала стрілянина на Трубежі. Втрати повстанців були величезними, загинуло майже 80 українських патріотів, але дуже багато і ворогів було знищено. Ці два дні дали можливість уряду УНР переїхати з Києва до Харкова.

Визвольна боротьба українців була запеклою і відчайдушною. Але сили були не рівними. Тисячі наших земляків поклади свої життя за вільну Україну, яка була проголошена лише у 1991 році. Книга розрахована на широке коло читачів, які цікавляться історією України та рідного краю.

Автор книги, Валентина Стрілько-Тютюн подарувала цю книгу, а також книгу   «Червоний терор»  читачам Баришівської центральної бібліотеки для дорослих. Вони заходяться у наших фондах. Отож, детальніше ознайомитись з виданнями – можна у нашій бібліотеці.

Провідний бібліограф ЦБС, Скидан Н.І.