З кожним роком все менше стає тих, хто зі зброєю у руках боровся із фашизмом, хто у червні 1941 року закрив собою світ від жорстокості, ненависті, страждань…

9 Травня… І відразу у вухах лунають вибухи, чути  постріли, стогін поранених, у повітрі літає запах смерті. І вони, тим, кому ще неповних двадцять. І будуть вони жити доти, поки ми, їх нащадки, пам’ятає про них.

Цього року, як і попередні роки, біля пам’ятника воїнам, загиблим у роки Другої Світової війни, зібралися жителі с. Рудницьке, гості, здобувачі освіти Рудницького НВК, колектив працівників Рудницького НВК.

Із вітальним словом до присутніх звернулася сільський староста М. І. Чорна. Лунали слова подяки, побажання миру, спокою, віри у майбутнє. Здобувачі освіти Рудницького НВК поклали вінки та квіти до підніжжя пам’ятника. Прозвучали прізвища всіх, хто не повернувся з бою. Їх пам’ять та пам’ять воїнів АТО, які загинули, захищаючи цілісність та незалежність України, вшанували хвилиною мовчання.

Після мітингу отець Варлаам провів панахиду.

Хай Вічний вогонь пам’яті не згасне у наших серцях.

Зав. клубом В. С. Поляничко