Заслужений майстер народної творчості Гликерія Цибульова – наша землячка 65 років віддала вишивці заслужений майстер народної творчості Гликерія Кузьмівна  Цибульова. Народилась вона 23 лютого 1896 року в Баришівці. Змалку захопившись вишивкою, просиджувала за нею годинами. Навчалась з 1913 року у Полтаві в гімназії та земській вишивальній школі, по закінченні якої Гликерія Кузьмівна була направлена на роботу у село Дегтярі на Чернігівщині інструктором Земської навчально-показової школи –майстерні, заснованої там 1896 року.

Працюючи в Дігтярах Цибульова цікавилась майстрами с. Скопці (зараз Веселинівка Баришівського району), де була навчально-показова майстерня А.В. Семиградової під орудою художниці Євгенії Прибильської.

Рік за роком Г. Цибульова збирала зразки народної вишивки.

Так у 1935 році, коли за 20 років пошуків набралась велика валіза зразків, Цибульова підготувала до видання зразки української вишивки. Та коли везла ці матеріали до Києва у видавництво на залізничній станції цю валізу у неї вкрали.

 Лише через 40 років після втраченого матеріалу! – підготовлений Гликерією Кузьмівною альбом української вишивки таки вийшов друком. Творчі надбання, здобуті впродовж всього життя Г. Цибульової, знайшли свій підсумок у фундаментальній праці «Ручне вишивання», яка вийшла друком у 1982 році у київському видавництві «Техніка».

Однак Цибульова – не лише дослідник і збирач народної вишивки. Передусім вона була «практиком». Як талановитий майстер інтерпретації мистецтва народної вишивки, Гликерія Кузьмівна була неодноразовим учасником республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Першою ж у цьому ряду була ще Всеросійська виставка 1913 року.

У 1923 році майстриня отримала першу нагороду. Як особливо успішний експонент «Виставки селянського мистецтва» ( так тоді називали народне мистецтво), була «премійована польотом до Москви».

Минали роки напруженої творчої роботи, яку зненацька перервала війна. По її закінченні починається новий етап діяльності Цибульової. У 1944 році, коли на звільненій від окупантів Київщині розгортаються відновлювальні роботи, вона бере активну участь в організації в Баришівці художньо-виробничій артілі «Текстиль експорт» і впродовж наступних п’яти років очолює її. З 1950 року аж до виходу на пенсію (1960) завідує виробничим відділом на цьому підприємстві,  поєднуючи організаційну діяльність з роботою по підготовці нових поколінь майстрів вишивального мистецтва.

Творчі здобутки майстрині неодноразово відзначались медалями та грамотами різних виставок. В 1966 році вона була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Офіційне визнання особливих заслуг Гликерії Кузьмівни Цибульової втілилось у присвоєнні їй у 1976 році почесного звання Заслужений майстер народної творчості УРСР.

В 1979 році на ВДНГ УРСР в Києві відбулась персональна виставка її творчого доробку. Зараз її твори зберігаються в музеях світу.

Померла Гликерія Кузьмівна Цибульова 26 січня 1989 року. Похована майстриня на Баришівському кладовищі відразу за храмом.

Більш детально про майстриню можна дізнатися з біобіографічної довідки «Душа на полотні», підготованою Баришівською центральною бібліотекою для дорослих.