Голокост – всього одне лиш слово ,

Та його сенс  – пекучий біль і жар ,

Вбивали всіх старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі як всі?

Невже їх смерть заслуговує  трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?

Sandra_m

29 січня 2020 року завідувач відділом обслуговування Баришівської центральної  бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради  Шапоренко Г.О. провела годину пам’яті «Голокост – лихо ХХ століття»  у Баришівському НВК гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів для учнів 10-А кл. (класний керівник Лисюк О.С.)  та 8-А кл. (класний керівник Антохова К.М.).

Вона розповіла учням про той жах,біль і смерть, який перенесли євреї під час  Другої світової війни. Галина Олексіївна  згадала про  трагічну долю  української поетеси Олени Теліги, яку у лютому було арештовано та розстріляно нацистами у Бабиному Яру у Києві.

Неоминуло це горе і Баришівку.У Баришівці з давніх давен поряд з українцями  жили і єврейські родини. 23 листопада 1941 року окупанти вчинили масовий розстріл  єврейського населення у Баришівці біля шкіряного заводу, на місті якого встановлено пам’ятник і викарбовано їх  імена.

Учні познайомилися з історичним нарисом журналіста газети «Баришівські вісті» Сергія Альохи «Дзвони страшної пам’яті», який був опублікований в газеті у 1989 році і містив спогади очевидців тих страшних подій

Житель Баришівки  Микола Якович  Малюги  згадував:

 «Чую страшно кричить жінка з дитиною. Над нею п’ятеро німців. Один здоровий  німець в одній руці револьвер держить, а другою у жінки дитину вириває. Підняв дитину за ніжку над  ямою і пальнув з револьвера, і кинув у яму,  як кошеня».

Присутні хвилиною мовчання вшанували  всіх жертв Голокосту та познайомилися з  книжковою  презентацією  «Голокост:  біль втрачених поколінь».

Провідний бібліотекар відділу обслуговування  Баришівської центральної бібліотеки для дорослих, Черватюк С.А.