Бібліографічний огляд

«Гіркий  чорнобильський  полин,  живе  у  ньому  біль-тривога».

…І  сходить  над  Дніпром

Гірка  зоря-полин.

Ліна  Костенко

26 квітня 1986 року. Чорною  та  гіркою  увійшла  ця  дата в історію людства. На благодатній  землі  українського  Полісся, майже  в  центрі  Європи сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Ось уже 35 років  ця  невигойна  рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає  шкоди  здоров’ю  мільйонів  українці. Наслідки  чорнобильської трагедії   ще  сотні  літ  відчуватимуть  на   собі  майбутні  покоління.

Чорнобиль… Нині це слово знає  увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. Тема Чорнобильської  аварії  відображена  в багатьох  документальних  та   художніх творах.

Аккерман  Г. «Пройти  крізь Чорнобиль» /пер. з  фр. П.Таращука.- К.,2018.-     168 с.: іл.

Книжка Галі  Аккерман – це  подорож  письменника  крізь  драму  Чорнобиля  в  різноманітних  її  людських,  соціокультурних,  професійних  аспектах. Це  проходження  крізь  очисний  вогонь   нового  знання,  трагічних  відкриттів,  крізь  драму  людських  доль. Ця  книжка  також  про  Чорнобиль,  як  про  один  з  найстрашніших  злочинів  радянської  системи. Незаперечна  цінність  видання  і  в  тому,  що  це  погляд  людини  з  іншої  культури,  з  інших  культур –  адже  авторка  суміщає  в  собі  єврейську,  російську  і  французьку  культури,  родинно  пов’язана  з  Україною.

Алексієвич  С.«Чорнобильська молитва»/ Пер. з  рос. В.Бойка.- Харків: Фоліо, 2020.- 283 с.

26  квітня 1986  року  сталася  страшна  катастрофа,  яка  змінила  весь  всесвіт –  вибухнув  реактор  на  Чорнобильській  АС.  Звичайно, з  погляду  всесвіту,  життя  тисяч  людей – це  маленька  краплина.  Але  ці  тисячі  людей  були  першими,  хто  на  собі  відчув,  що  відбулося  щось  надзвичайне,  щось  жахливе.  І  що  життя   вже  не  буде  таким,  як  було. У  цій  книжці – особисті  трагічні  історії –  про  кохання,  про  хвороби,  про  боротьбу…  І  ці  історії,  немов  голоси  в  хорі,  зливаються  в  одну  молитву. У  Чорнобильську  молитву…

Андржевський  А. «Чорнобильська  бувальщина» .-К.:Гамазин, 2019.-   156 с.,іл.

Розповідь  про  ліквідацію  Чорнобильської  катастрофи   з перших  вуст:  про  те,  якою  була  При’ять  до  вибуху  на  ЧАЕС,  як  гасили  пожежу,  евакуйовували  населення,  зводили  тимчасові  містечка  для   ліквідаторів  і  вже  постійне   для  працівників  електростанції  –  Славутич.  Спомини  автора  рясно  доповнюють  вирізки  з  тогочасної  преси  й  розвідок,  присвячених  подіям  тих  часів,  особисті  фото.

Векленко  О.  «Чорнобиль: етюди  з  натури» /пер.  з  англ. С.Орлова.-  Харків: Вид-во  «Ранок»: Фабула, 2019.- 144 с.,  іл.

Книжка  спогадів  учасника  ліквідації  наслідків  аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  художника,  професора  Харківської  державної  академії  дизайну  і  мистецтва  Олега  Векленка  про  його  особисті  відчуття,  пережиті  в  період  перебування   в  Чорнобилі  в  травні-червні  1986 року.  Автор  розповідає  яким  було  життя  ліквідаторів  у  таборі  неподалік  станції,  про  примітивні  засоби  захисту  і  про  те,  що  усвідомлення  справжньої  небезпеки  прийшло  набагато  пізніше.  Щирі  історії  про  ті  дні  написані  живою  мовою  і  доповнені  авторськими  малюнками  та  фотографіями.

Плохій  С.  «Чорнобиль. Історія  ядерної  катастрофи»  /пер.  з  англ.  В.Махоніна,  Є Тарнавського.-  Харків:  Бібколектор,  2019.-  396 с.,  іл.

Ця  книга  є  першою  історією  Чорнобильської  катастрофи  від  вибуху 26  квітня  1986  року  до закриття  станції  у  грудні  2000-го.  Закінчується  вона  розповіддю  про  спорудження  нового  саркофага   над  пошкодженим  реактором    у  травні  2018  року.  Насамперед,  це  історії    людей,  пов’язаних   із  катастрофою  та  її  наслідками.

Шовкошитний  В.   «Чорнобиль: я  бачив».-  К.:  Український  пріоритет,  2019.-  328 с.,  іл.

Художньо-документальна  повість «Чорнобиль:  я  бачив» – це  нова   спроба  одного з  провідних  українських  сучасних  письменників  Володимира  Шовкошитного,  самовидця  Чорнобильської  аварії  й  активного  ліквідатора  її  наслідків,  поєднати  воєдино  літературу пам’яті  й   літературу  факту. Отож,   у  творі  поєднані  спогади  очевидців  найбільшої  техногенної  катастрофи в  історії  людства,  учасників  ліквідації  наслідків,  простежені  долі  літературних  героїв.

Також  у Баришівській  центральній  бібліотеці  для   дорослих створено куточок  «Біль  наш  і  гордість  Полісся»,  де  розміщені  книги,  подаровані  Київською  обласною  організацією  «Поліське  земляцтво».

Проходять роки після аварії на ЧАЕС… А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська  біда  надовго  залишиться  у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже  немає, кого не стане завтра,  хто  заплатив  за чиюсь  помилку  своїм  здоров’ям,  життям. Доземно  схиляємося  в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю дочасно  померлих  від  радіаційного  смерчу.

Підготувала  Світлана Черватюк, провідний  бібліотекар  Баришівської  центральної бібліотеки  для  дорослих