Чим дорослішими ми стаємо, тим складніше нам писати про себе

Чим дорослішими ми стаємо, тим складніше нам писати про себе. Але все-таки…
Мене звати Юля. Я навчаюся в КНЕУ їм. Вадима Гетьмана. Досить довгий час я брала активну участь у культурному житті Баришівщини, зараз активно займаюся волонтерською діяльністю на тренінгах та форумах.
Але це не самопрезентація. І цей текст буде не про мене,- він про кожного з нас. Про маленьких людей з великими мріями. Я вірю в теорію маленьких кроків. Вірю, що для того, щоб досягнути цілі, головне-йти.
Ми створюємо країну в якій будемо жити. Саме молодіжні проєкти є найбільш прогресивними і вирішують найбільш актуальні проблеми. І я впевнена, якщо ми не будемо у всьому звинувачувати старше покоління, а будемо діяти, то зможемо побудувати країну, якою будуть пишатися.
Вірте у свої сили, не бійтеся своїх ідей і пам‘ятайте, молодь України – майбутнє Батьківщини!

Нагору