Новини

Ніколи не забудемо!

Сергій Володимирович Бобровник
Народився 19 квітня 1967 року на Луганщині. За освітою – електрик. Служив у армії, працював у міліції, побував у Чорнобилі трагічного 1986 року… Доля привела його на Баришівщину: спочатку родина проживала у селі Поділлі, де він працював автослюсарем, а останні шість років Бобровники мешкали в Баришівці. Тут відкрив власну справу по ремонту взуття. Сергій Володимирович зарекомендував себе чесною, порядною, відповідальною й життєрадісною людиною, прекрасним спеціалістом.
Пішов добровольцем у зону антитерористичної операції, цілком усвідомлюючи ризик для життя. Був командиром першого інженерного взводу першої інженерно-технічної роти.
Служив у військовій частині, дислокованій в смт Володарське поблизу Маріуполя, де трагічно загинув 10 січня 2015 року.

Привітання з Днем народження Олександра Івановича Ільченка, секретаря Баришівської селищної ради

Шановний Олександре Івановичу! У цей святковий день прийміть наші щирі побажання міцного здоров’я та невичерпної наснаги, успіху у всіх починаннях і нових звершень у всіх сферах Вашого життя!

Нехай Ваш професіоналізм і працелюбність, відданість справі та компетентність повною мірою сприяють розвитку нашої громади!

Зичимо злагоди та благополуччя, тепла та затишку у сімейному колі! Хай життя буде сповнене радісних моментів і позитивних вражень!

З Днем народження!

До 85-річчя від дня народження Василя Стуса

6 січня 2023 року в Баришівській центральній бібліотеці для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради проведено бенефіс книги Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса” (до 85-річчя від дня народження Василя Стуса)
Запрошуємо до бібліотеки!
Прочитайте книги, аби вшанувати пам’ять великого українця, автора, якому не судилося побувати на презентації жодної своєї книги, адже у рідній країні їх не дозволено було друкувати.

З 1 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”

З 1 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, відповідно до якої страхові виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві здійснюватиме Пенсійний фонд України.

Відтепер Пенсійний фонд України виплачує:

  • допомогу по тимчасовій втраті працездатності ( “лікарняні”);
  • допомогу по вагітності і пологах (“декретні”);
  • допомогу на поховання застрахованим особам, в т. ч. потерпілим на виробництві;
  • одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей.

Вже з 2 січня застраховані особи звертаються за консультацією до спеціалістів будь-якого сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Страхувальник для отримання фінансування, як і раніше, має подавати заяву-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Така заява з 01 січня 2023 року подається через відповідний інтерфейс в особистому електронному кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua).

В особистому кабінеті надається можливість формувати та відправляти заяви-розрахунки до Пенсійного фонду України, а також здійснювати їх перегляд та пошук згідно визначених роботодавцем критеріїв. При формуванні заяви використовується інформація з листка непрацездатності та Реєстру застрахованих осіб. Додатково можуть додаватись коментарі, пояснення та, за необхідності, скановані копії документів.

З метою дотримання вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337), екстрені повідомлення від закладів охорони здоров’я та повідомлення від роботодавців Київської області про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання на виробництві мають надаватись Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області:

поштова адреса: вул. Терьохіна, буд. 8-А, м. Київ-80, 04080;  факс (04565) 6-54-76; е-mail: gu@ko.pfu.gov.ua

З метою дотримання вимог абзацу 4 пункту 6 та абзацу 5 пункту 8 Порядку № 337 відповідні повідомлення на паперових носіях слід надавати в сервісні центри Головного управління.

Окремо надаємо інформацію про канали зв’язку з відділом профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління:

тел. (067) 789-79-57, (099) 158-41-38; e-mail: lsv@ko.pfu.gov.ua

Новорічно-різдвяний альманах «Різдвяна зірка засіяла»

Працівники Баришівської бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради  оформили виставку-знайомство «Душа українського народу у різдвяних звичаях, традиціях, обрядах», де представлені книги про українські традиції святкування новорічно-різдвяних свят. Виставку чудово доповнює виставка робіт бібліотекаря бібліотеки-філіалу с. Сезенків  Баришівської ЦБС Діани Лотишової, де представлені  також і  новорічні іграшки на ялинку

Українці святкують Різдво Христове за різними календарями: за григоріанським (25 грудня) та юліанським (7 січня). Здавна існувало чимало традицій та обрядів, які пов’язані з цим великим святом.

Різдво Христове традиції:

  1. Святвечір— напередодні Різдва Христового ( 24 грудня чи 6 січня) вся родина збирається за столом. Цей ритуал називається Святвечір або Святий вечір. Сама назва свята походить від слова “сочиво” – пшеничні зерна, розмочені соком з насіння. Сочивом за старих часів пригощалися напередодні Різдва після появи першої зірки на небі. Зі Святвечора в українському обрядовому календарі починався період святок, який тривав до Водохрещі (19 січня). У давні часи на Святвечір нічого не їли до появи першої зірки на небі. У наш час на це свято їсти можна, але тільки пісні страви.
  2. Кутя— варена каша з пшениці чи іншої крупи, до якої додають мед, сухофрукти, горіхи, перетертий мак. Після застілля на Святвечір її обов’язково несуть хрещеним батькам. Кожен регіон України може похвалитися своїм рецептом куті.

Класичною вважається кутя із зерен пшениці, маку, меду і горіхів (на півдні України — кутя з рису). Втім, її нерідко готують з перловки, рису, пшона і навіть бобальок – кульок з тіста. Традиційно, варилася кутя в глиняних горщиках. У деяких регіонах України (наприклад, на Полтавщині) до куті не додають ні маку, ні родзинок — лише пшеницю та узвар. В південній частині України кутю на покуть несла господиня, а діти тим часом відтворювали голоси домашньої птиці — на розплід.

На Баришівщині переплелись два рецепти приготування основної різдвяної страви:

Кутя по-київськи. Склянку пшениці замочують на ніч. Вранці відварюють до готовності на невеликому вогні і додають по 100 грамів тертого маку, подрібнених горіхів і промитих родзинок. Змішють і додають теплого розтопленого меду.

Кутя по-полтавськи. На Полтавщині пшеницю заливають на ніч холодною водою в пропорції один до двох, а зранку варять на повільному вогні. Зварену кашу заливають узваром до консистенції густого супу. Узвар повинен бути концентрованим і солодким: його готують з яблук, груш і чорносливу. Родзинок, маку та інших компонентів не додають. За більш сучасним реецептом відварюють пшеничну крупу і додають заправку: товчений мак (попередньо замочений на кілька годин), горіхи, чорнослив або курагу, залиті теплою водою з медом. Усе змішується з готовою пшеничною крупою перед подачею на стіл і зазвичай кутя схожа не на кашу, а на суп.

  1. Дідух— головна різдвяна прикраса української оселі. Дідухом називається сніп пшеничних стебел, який символізує дух наших предків, добробут, багатство. Також він виступає оберегом роду. Здавна вважалося, що на Різдво Христове приходять покійні родичі, щоб провести час зі своєю родиною. Дідух традиційно ставиться під образами (іконами) — найпочесніше місце в будинку.
  2. Колядки— колядувати всією родиною йшли ще увечері 6 січня. В руках несли різдвяну зірку та наспівували ритуальні пісні. Ходили від хати до хати, а в обмін на колядку отримували солодощі, монети. Вважається, чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку чекає на його жителів цього року.

У всіх українців зараз одне бажання – мир в Україні. Ми просимо у Бога захисту і благодаті для наших воїнів, щоб всі вони повернулися здоровими і неушкодженими, а на полі битви їх супроводжувала удача.

УНІАН опублікував сильні молитви за воїнів, з якими українці можуть звернутися до Бога та попросити благословення для наших захисників.

https://www.unian.ua/lite/holidays/molitva-za-vojiniv-teksti-molitov-za-zahisnikiv-ukrajini-11931687.html?utm_source=unian&utm_medium=read_more_news&utm_campaign=read_more_news_in_post

Зав. методично-бібліографічним відділом

Баришівської ЦБС

Наталія Лавріненко

Представники лідерів учнівського самоврядування Баришівської громади пояснюють та обгрунтовують взаємини та зв’язок між поколіннями нашого народу

Наші пращури вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду.Отож не забудьмо свого прямого обов’язку і продовжимо справу нашого народу.

Сьогодні згадаємо останній вечір перед Різдвом-Святвечір. А ви вже приготували узвар та кутю?

Адже головною стравою Святвечора є кутя. Для української традиційної куті нам потрібна –варена пшениця, змішати її з маком та медом, волоськими горіхами та родзинками і вуаля, смачна кутя готова.

А колядки вже вивчили та зробили Різдвяну зірку? Адже 6 січня прийнято колядувати  з великою зіркою в руках. Молодь та діти готують до цього дня спеціальні пісні та вірші, які вони беруть з дому до дому, розважаючи своїх сусідів в обмін на солодкі подарунки та монетки.

Вважалося, що чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку й багатства буде в сім’ї протягом наступного року. А чи можна ворожити у ніч перед Різдвом?

Багато хто вважає, що ворожити в цей день не можна, а інші навпаки вірять у велику силу свята, що ворожіння у Святвечір допоможе дізнатися майбутнє.

Дівчата й до сьогодні  збираються разом та ворожать на свою долю, аби дізнатися чи вийдуть в цьому році заміж та ім’я нареченого. А ще кажуть що сни з 6 на 7 є пророчими.

Способи ворожіння, котрі може спробувати  та поділитися зі своїми подружками:

Ворожіння на яблуках

Після різдвяної вечері слід узяти яблуко і розрізати його навпіл. Якщо всередині виявляється зірочка правильної форми з кісточок, то наступний рік для того, хто ворожить, буде дуже щасливим.

Ворожіння з чобітком

Дівчата по черзі кидають  чобіт ( туфельку) на дорогу і за напрямом “носка” чобітка дізнаються бік, в яку вийдуть заміж.

Ворожіння на дзеркалах

Для ворожіння беруться два дзеркала (великих і за можливості рівної величини), встановлюються один напроти одного і висвітлюються двома свічками, щоб вийшов довгий коридор, осяяний вогнями. У кімнаті не повинно бути жодної іншої людини чи тварини. У кінці утвориться коридор між двома дзеркалами і має з’явитися суджений.

Щоправда, іноді можна побачити не тільки судженого, а й всяку нечисть, тому будьте дуже обережні.

Навіть ті люди, котрі вважають, що свята недоречні  під час війни, мають дбати про традиції та звичаї нашого народу. І хай навіть вимкнуть світло, якщо таке трапиться, незавадить відтворювати свята нашого вільного та незламного народу.

Новорічні та різдвяні книги

Новорічні та різдвяні книги – завжди будуть обов’язковою частиною зимового періоду. Вони як ялинка, мандаринки та імбирне печиво, створюють незабутню атмосферу святкового періоду та залишаються назавжди у дитячій пам’яті. Відпочити та познайомитися з найкращими книгами про новорічні свята ви можете відвідавши Баришівську бібліотеку для дітей, де діє локація “Різдво колядує добром під вікном”

Нагору