При збільшенні обсягів ремонтних, земляних та очисних робіт, робіт у колодязях, котлованах, траншеях, інших закритих спорудах, нерідко супроводжуються певним ризиком виникнення нещасних випадків під час їх виконання. Здебільшого через недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а саме:

• незабезпечення працівників засобами контролю повітряного середовища;
• незабезпечення засобами колективного та індивідуального захисту або їх невикористання;
• виконання робіт без оформлення нарядів-допусків;
• порушення технологічного регламенту, безвідповідальність посадових осіб та недбалість виконавців робіт тощо.

Умови у замкненому просторі

• обмежений доступ;
• можливий вміст небезпечних для здоров’я речовин у вигляді газів або сумішей;
• недостатня вентиляція;
• складність евакуації потерпілого в разі НВ.

Які небезпеки можуть бути в замкнених просторах?

• низький рівень вмісту кисню;
• вогненебезпечне або токсичне середовище;
• слизькі поверхні;
• перешкоди для вільного переміщення;
• слабка освітленість і погана видимість;
• електрика;
• підвищена температура;
• підвищений шум;
• радіоактивні матеріали;
• перешкоди для екстреного залишення робочої зони;
• складнощі комунікації з групою зовні;
• падіння з висоти.

Отже, усі роботи, які проводяться на таких об’єктах, вимагають посиленої уваги. Тому підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства та комунальним підприємствам, які мають об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства, промисловим підприємствам, де є очисні споруди, а також населенню, яке без відповідної підготовки та організації виконує подібні роботи в приватному секторі (очищення вигрібних ям, колодязів та інших виїмок), варто знати про небезпеки та порядок виконання цих робіт.

Роботи у замкненому просторі, зокрема колодязях, ємностях та відстійниках, може проводити тільки навчений персонал, який забезпечений належними засобами індивідуального захисту. Зокрема, допускаються працівники, які:

• пройшли навчання та перевірку знань щодо безпечного ведення робіт;
• пройшли медичний огляд та не мають протипоказань до виконання цього виду робіт;
• забезпечені справними засобами індивідуального (ізолюючими протигазами, лямковими рятувальними поясами, спецодягом тощо) та колективного захисту (газоаналізаторами та/або газосигналізаторами, переносними ліхтарями тощо).

Перед початком робіт у каналізаційних колодязях, відстійниках, зливних ямах та інших виїмках потрібно провести аналіз повітря на наявність шкідливих і небезпечних речовин та, за потреби, забезпечити їх вентиляцію (перед спуском у колодязь слід упевнитись, що там немає шкідливих і небезпечних газів за допомогою переносного газоаналізатора).

Спуск людей до колодязя дозволяється тільки у шланговому (ізолюючому) протигазі та відповідному захисному костюмі, виконувати роботи у замкнених (обмежених) просторах повинна бригада не менше ніж із трьох працівників.

Відкриті колодязі повинні бути обгороджені для запобігання падінню в них людей, тварин або наїзду транспортних засобів. Перед спуском у колодязь виконавець роботи повинен надіти рятувальний пояс зі страхувальною мотузкою, яку має весь час тримати інший працівник, який перебуває зовні. Використовувані засоби виробництва повинні бути в справному стані.

Під час робіт усередині каналізаційних споруд забороняється застосовувати відкритий вогонь, палити, запалювати сірники, перевіряти наявність газу підпаленим папером. Роботи, пов’язані з можливим виділенням вибухонебезпечних газів, слід виконувати із застосуванням інструментів і пристроїв, які не дають іскру, для освітлення використовувати світильники напругою не вище ніж 12 В у вибухозахищеному виконанні.

Слід завжди пам’ятати, що під час проведення робіт, особливо під дією високих температур у літні дні, можливе виділення в робочу зону вибухонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, здатних спричинити вибух, загоряння, отруєння людини, а також недостатній вміст кисню.

За потреби перебування в замкненому просторі понад однієї особи, слід вживати відповідних заходів безпеки – збільшити кількість страхувальників (на одного працюючого – по одному страхувальнику).