Нашу громаду вкотре сколихнула трагічна звістка – 18 жовтня від смертельних поранень внаслідок ворожого авіаційного удару поблизу населеного пункту Невське Сватівського району Луганської області загинув солдат, відданий захисник із Лук’янівки Юрій Васильович Комар із позивним «Старий»…

Народився Юрій Васильович 16 вересня 1974 року в м.Чорнобиль. Після аварії на ЧАЕС тривалий час проживав у Херсоні, а з 1997 року – в Лук’янівці. Тут він знайшов справжніх друзів, створив сім’ю, мріяв про щасливе майбутнє, та доля склалася інакше…

Із 2015 року Юрій Комар брав участь в АТО, а з початком повномасштабного вторгнення був призваний до військової частини А7014, де служив у механізованому батальйоні 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго і до останнього свого подиху захищав цілісність держави та гідність і свободу нашого народу. За час служби отримав кілька нагород від президента України.

У Лук’янівці всі знали Юрія Комара як добропорядну і чуйну людину, надійного друга, який завжди прийде на поміч і допоможе у біді. У нього залишилась донька Діана, сестра Світлана, батько Василь Якович та дружина Тетяна.

Будь проклята війна! Вона забирає найкращих…

Сьогодні ми попрощалися з захисником, який віддав за мир і спокій у наших домівках, за волю і незалежність нашої країни, за нас із вами найдорожче – своє життя. Він загинув, щоб ми жили. Тож нашим обов’язком є щодня і щомиті робити все задля допомоги нашим захисникам. Тих, хто загинув не повернути, але в наших силах допомагати живим. Герої не вмирають, допоки жива пам’ять про них і їх неоціненний подвиг.

Неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий спомин про нашого захисника, про Юрія Васильовича, стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, близьких, в пам’яті побратимів і майбутніх поколінь. Нехай його душа знайде вічний спокій…