– По-перше, хочеться показати нашим людям ІНШЕ ДОЗВІЛЛЯ, – пояснює завідувачка сільським клубом Дернівки пані Світлана Лєщинська, одна з ініціаторів та засновників “Дернівського ХАБу”.

– Сьогодні, на мою думку, дернівчани в цьому дуже обмежені. Дехто з місцевої молоді витрачає енергію та здоров’я вечорами біля кафе чи магазину за алкогольними напоями. Одне покоління змінює інше, а методи відпочинку залишаються стабільними.

У нас діятеме багато різноманітних мистецьких гуртків – політпросвіти, комп’ютерний, спортивний (настільний теніс, шахи, шашки тощо), зоопсихології (все про домашніх тварин), вокальний і музичний, художній і слова, можливо, навіть хореографічний і театральний.

Окремою темою буде створення гуртків для малечі: вивчення англійської мови, дитяча психологія, гімнастики та ін. Працюватимуть тренажери, адже все це сприяє особистісному розвитку. А так хочеться, щоб розвиток був більш глобальним. Щоб колишній школяр і студент мали стимул залишитися в рідному селі, а не чкурнути в Київ чи взагалі за кордон, бо мають для цього мотиви.

А такі речі починаються із зовсім малого – спілкування. ХАБ дозволить збиратися разом у неформальній обстановці, звичайно, без алкоголю, поспілкуватися між собою, висловити певні думки, ідеї тощо, проводити різноманітні тренінги чи майстер-класи. Словом, перенести сюди бесіди із лавочок. Ті ж самі літературні вечори – ви навіть не уявляєте, скільки людей у нас захоплюються подібними речами! Та кому ми про це кажемо – лише близьким чи друзям, бо нам або ж боязко чи соромно зізнатися, або не бачимо у цьому сенсу. Або ж нам просто не дають висловитися так, як хотілося б. А, можливо, думка саме цієї людини стала б у нагоді і посприяла створенню чогось, нехай маленького, але нового!

З іншого боку, “Дернівський хаб” повинен стати для мешканців села Дернівки майданчиком для вирішення соціальних проблем, отримання первинної правової консультації з нагальних питань, послуг пересувної бібліотеки, виконання побутових замовлень, в т.ч. ксерокопіювання чи роздрукування.

Слід визнати, що будівля сільського клубу нині не у відмінному стані. Тому ми сподіваємося долучити (і вже долучаємо) до ремонту приміщень майбутнього ХАБу небайдужих, тих, хто мислить сучасними категоріями людей Баришівщини – хтось допоможе матеріально, хтось – самими роботами, хтось – транспортом, будматеріалами тощо.

Надходять також ідеї оформлення інтер’єру приміщення. І не обов’язково «начиння» буде все, як кажуть, із конвеєра – це суттєві витрати. А в Дернівці і Баришівці (до смт лише 3 км) живе чимало креативних людей, які спроможні створити із нічого “цукерочку”…

– Якось уже так сталося, що ми звикли жити за принципом «мені байдуже, бо це не моє». На жаль, ми стали байдужі до чужих проблем, адже ледве самі зводимо кінці з кінцями. Однак незмінним залишається той факт, що людина тепліше та відповідальніше ставиться до тих речей (подій, проектів), у яких брала хоча б мінімальну участь. Починає відчувати, що має цінність якусь в суспільстві, здатна щось зробити корисне, а значить – потрібна.

Кожна, навіть маленька ідея – це вже золото. А вже кілька таких ідей – цілий скарб. І це стосується не лише технічного чи естетичного напрямку. Дернівчани та баришівчани – носії важливих ідей: треба лише ними ділитися та спілкуватися.

Купка місцевих депутатів Баришівської селищної ради, тим більше Дернівський староста, на жаль, не завжди здатні знайти відповіді на всі питання громадян та віднайти методи їх вирішення.Тому, сподіваємося, що в подальшому робота ХАБу спонукатиме до більш серйозної співпраці народу і влади, допоможе виявляти проблему зсередини та сприятиме її вирішенню.

Наприклад, нещодавно на виконання Закону про використання української мови при здісненні послуг, ми заснували в Баришівці “Клуб Української Мови” (КУМ), який вже провів три зустрічі.

А, значить – позитивним змінам та зрушенням у житті громади бути, – висловлює надію пані Світлана.

Якщо ви підтримуєте Світлану Вікторівну Лєщинську, яку, до речі, сподіваюсь добре пам’ятають учні Дернівської початкової школи, як вчительку англійської мови, яку вона викладала кілька років, що нині вже стали дорослими людьми, а також її однодумці, якщо маєте, що сказати, знаєте, що можна зробити і як змінити – приєднуйтеся до лав учасників сучасної платформи спілкування – ХАБу.

Починати дійсно варто із себе – всім давно відомо, що під камінь, що лежить вода не тече. І хто знає – можливо, саме Ви станете однією із найміцніших ланок нерозривного ланцюга Дернівської громади?

І головне – чи варто шукати благополуччя десь там на відстані, коли ви спроможні самі створити його поряд?

P.S. Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики про трансформацію народних домів і бібліотек, яку мають провести громади, про «запуск пілотних центрів культурних послуг та креативних хабів»:

“Міністерство вже розробило Концепцію центрів культурних послуг, що має, так би мовити, парасольковий формат, розрахований на те, щоб в одному приміщенні були кілька закладів нашого напряму. Наприклад, концертна зала, танцювальна зала, бібліотека, гурткові приміщення тощо. За таких умов Центр культурних послуг, або ЦКП, стане місцем спілкування, зустрічей, цікавих розмов, навчання тощо. Культурні хаби мають ширший формат, розрахований переважно на міста. Однак і хаби, так само, як ЦКП, мають об’єднувати у собі багато активностей. Хаби можна порівняти з колишніми районними будинками культури, однак знак рівності між ними ставити не варто. Адже йдеться не просто про зміну вивіски. Наповнення хабу має бути набагато кращим, що дозволить жителям громад отримувати замовлені ними культурні послуги високої якості. Причому ініціювати створення ЦКП чи культурного хабу мають самі громади, адже вони управлятимуть цими хабами. А Міністерство культури та інформаційної політики надаватиме їм фінансову, консультаційну та методологічну підтримку…”