Особа набуває право власності на новостворене майно з моменту завершення його будівництва, прийняття в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього ст. 331 Цивільного кодексу України. Натомість не виключаються ситуації, коли будівництво нерухомості ще не завершено.

В цих випадках можливість наступні варіанти.

– стягнення звертається на будівельні матеріали, які продаються як окремі речі або їх сукупність;

– стягнення звертається на об’єкт незавершеного будівництва за умови державної реєстрації його в БТІ;

– стягнення звертається на майнові права на нерухомість, яка стане окремим об’єктом після завершення будівництва.

Так, право власності на квартиру виникне після завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку. Втім, особа взяла кредит під заставу майнового права на майбутню квартиру. Це майнове право може відчужуватись, а відтак – на нього може звертатися стягнення. При цьому воно не перебуває державної реєстрації. Документом, який підтверджує це право, є договір іпотеки, де йоно позначено в якості предмету іпотеки.

При цьому варіанти стягнення звертається не на саму квартиру, а на майнове право на неї, адже квартири ще не існує.

При невиконанні боржником основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою, відбувається звернення стягнення на предмет іпотеки, яке може здійснюватися із застосуванням одного із варіантів:

– в судовому порядку (на підставі рішення суду);

– в нотаріальному порядку (на підставі виконавчого напису нотаріуса);

– в договірному порядку (на підставі договору про застосування вимог іпотекотримач);

При застосуванні перших двох варіантів здійснюється примусова процедура, що виконується державним виконавцем. При застосуванні третього варіанта сторони в договорі передбачають один із двох способів: перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекотримач або надання заставодержателю можливість продати предмет іпотеки (укласти договір купівлі – продаж).

Відтак, примусове стягнення предмета іпотеки (чи застави) можливе не лише на підставі рішення суду. Адже державний виконавець, здійснюючи примусове стягнення, діє на підставі певних юридичних фактів. Це може бути або рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса, який із законодавства не виключено жодними змінами до законів. При цьому суб’єктом примусового стягнення не виступає ані нотаріус у разі здійснення ним виконавчий напис, ані кредитор у разі передбаченого в договорі, що укладається ним з іпотекотримачем або майновим поручителем, реалізація предмета застави або переходу до нього права власності на заставлене майно. Ці особи виконують свої дії, дозволені їм законом. Примусове стягнення здійснює державний виконавець, і цьому передує виконавчий напис нотаріуса.

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: (04576) 4-18-8.