Права та свободи громадян визнані Конституцією України найвищою цінністю, а їх реалізація є головним напрямом і змістом діяльності демократичної держави. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. У ст. 43 Конституції України наголошено на тому, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Молодіжне законодавство України досить розвинене. Воно складається з низки нормативно-правових актів, а саме: Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), Законів України «Про основні засади молодіжної політики», «Про зайнятість населення», «Про відпустки».

Положення про надання першого робочого місця молоді містяться також у статті 197 КЗпП.  Так, працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше 2 років. Молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше 3 років.

Працевлаштування може мати різні форми:

– працівник може працювати одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях (ч. 2 ст. 21 КЗпП);

– одне з місць роботи (те, куди працівник працевлаштувався спочатку) буде основним місцем роботи, а на іншому підприємстві працівник буде працювати за сумісництвом.

Процес працевлаштування закінчується укладенням трудового договору громадянина з власником або уповноваженим ним органом.

Для неповнолітніх встановлені спеціальні правила працевлаштування трудовий договір з ними згідно зі ст. 188 КЗпП України може бути укладено лише тоді, коли вони досягли 16 років. У виняткових випадках за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, на роботу можуть приймати особи, які досягли 15 років. Допускаються прийняття молоді (учнів) на роботу з 14 років під час канікул, у вільний від навчання час для виконання легкої роботи, яка не шкодить їх здоров’ю, і лише за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Передбачено ст. 191 КЗпП України медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років. Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

Згідно зі ст. 51 КЗпП України для неповнолітніх встановлюються скорочена тривалість робочого часу:

– для працівників віком 15 – 16 років та учнів під час канікул – 24 години на тиждень;

– для працівників віком 16 – 18 років – 36 годин на тиждень.

Трудове законодавство закріплені пільги для працівників, молодших 18 років при наданні відпусток. Так, щорічна основна відпустка для них встановлена більшої тривалості у порівнянні з відпусткою повнолітніх працівників. Її тривалість становить 31 календарний день і надається вона в зручний для них час.

За захистом своїх трудових прав слід звертатися до:

– профспілки(якщо така є на підприємстві);

– органів національної поліції;

– ГУ Державної служби України з питань праці, яка в тому числі здійснює нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення;

– до суду, статтею 55 Конституції України Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

– уповноваженого ВРУ з прав людини. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: (04576)4-18-83