37 років минуло від техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи, спричиненої двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції.

Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією і найбільшою екологічною катастрофою 20 століття, а й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, яка вийшла з-під контролю, не визнає кордонів. А подвиг ліквідаторів ЧАЕС лишиться назавжди в новітній історії України окремою героїчною сторінкою.

Рятівники, які були залучені до ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, тоді ще не знали, що вони рятують не Полісся, не Україну, а всю Європу… За що їм будемо вдячні не тільки ми, українці, а й увесь цивілізований світ.

З 1986 року після аварії на Чорнобильській АЕС розпочалось велике переселення жителів Полісся в інші райони, області, міста України. Безпосередньо в Баришівський район було переселено 5457 осіб,  серед яких – 2531 пенсіонер і 767 дітей. Для них побудовано 2600 садиб і квартир в 15-ти селах району. В самій Баришівці для переселенців було збудовано 390 садиб і квартир. Для переселенців були зведені нові села біля сіл Корніївка – 356 будинків, Лехнівка – 317 будинків, Лукаші – 327 будинків, Недра – 325 будинків, Лук’янівка – 248 будинків, Рудницьке – 268 будинків, Сезенків – 210 будинків, Ярешки – 180 будинків, Семенівка – 100 будинків, Пасічна – 80 будинків. Добудовані будинки і в селах Веселинівка – 60, Селище – 54, Бзів – 40, Волошинівка – 35.

Чорнобильська катастрофа позбавила цих людей малої батьківщини, додала хвороб, але не відняла життєвого оптимізму, бажання мріяти і творити.