І знову, як шість років потому, чути «Пливе кача»… У скорботі схиляються голови. Спогади роєм обліпили душу. Трагічні події Майдану відлунюють у серцях українців.

У ці дні, дні пам’яті, кожен, згадуючи події 2014 року, замислюється над тим, чи не дарма були ці смерті? Чи потрібні ці сльози? У них були такі мирні професії – як вони могли з такими «ботанічними» навичками опинитися на лінії вогню?

Пригадали, як все було, і в Рудницькому НВК. Учні 9 класу підготували інсценізацію «Герої не вмирають…» Слова ведучих переривалися словами мітингувальників. Зустріч героїв Майдну із учасниками боїв під Крутами, син просив пробачення у матері за сльози, та не міг він інакше… І мерехтів вогник у лампадках. Але пам’ятаймо: ми житимемо , нація наша , наш народ житиме доти, доки маємо надію та віримо у краще майбутнє для наших дітей, доки є любов до рідної неньки-України.

Завклуб с. Рудницьке, В. С. Поляничко