Тож, знай свою історію, шукай правду і борись за майбутнє! Можливо, історичні дописи викладача історичних дисциплін, краєзнавця, нашого земляка Володимира   Гуменюка допоможуть у цьому…Адже є такий вислів  «Той, хто не знає минулого, не вартий майбутнього»

Перша церква в селі Рудницьке була збудована в 1712 році, яка прослужила більш як півтора століття. Храми того періоду (часів Гетьманщини) відрізнялися тим, що були невеликі за розмірами. Такі церкви мали одну, частіше три бані по одній осі, які стрімко здіймалися вгору.

В 1869 році в селі Рудницьке був зведений новий дерев’яний храм на честь Воскресіння Христового. Нова церква була більш просторіша з одним сферичним куполом, а над притвором височіла дзвіниця зі шпилем, що вінчався хрестом. До 1930-го року в храмі здійснювались богослужіння, а потім храм закрили і використовували як зерносховище. Відновили богослужіння в храмі лише в 1942 році під час німецької окупації. А в 1950-му році храм поновили і огородили новим парканом, але через певний час храм знову закрили. У вересні 1986 року Комітет у справах релігії при Раді Міністрів СРСР приймає рішення про знесення церкви. В 1987 році наказ з Москви було виконано. За переказами очевидців церкву обмотали тросами і розтягли тракторами. Через кілька місяців політика КПРС змінилася і подібні храми почали відроджувати, але в Рудницькому вже не було чого відбудовувати.

Тож бережімо історичні цінності сьогодні, щоб не жалкувати про них завтра!