Небесна Сотня: Герої не вмирають

Ні не забути розстріляний лютий

Серце поранене,Ангелів тіні

А на екранах цвіт України

Ганна Дудка

Час невпинно плине, змінюються пори року, але пам’ять повертає нас у зиму 2014 року, яка не просто змінила українців, а дала їм несхитну віру в себе, в свій народ, подарувала надію на краще майбуття, змінила світогляд мільйонів. Саме тоді згадали ми, що таке честь і гідність, духовність та милосердя, відвага і мужність та як багато вони важать в отакі визначальні для цілої нації моменти.

В ці дні виповнюються 6 років з дня розстрілу Небесної Сотні, який став переломним моментом в Революції Гідності та змусив владу вивести війська зі столиці та піти на компроміс з опозицією.

Одна із активних учасниць Революції Гідності, волонтерка, педагог Світлана Терейковська підготувала книгу нарисів-життєписів про Героїв Небесної Сотні, які віддали життя заради перемоги демократії та процвітання  суверенної соборної європейської України.

До вашої уваги перший том трикнижжя «Небесна Сотня. Життєписи». В нього ввійшли 35 розповідей про побратимів та посестер, активістів Євромайдану. Автор провела сотні інтерв’ю, зустрічей, перечитала багато листів, спогадів – усе для того, щоб розказати про шлях людини до подвигу. «Спілкування з родинами загиблих було чи не найважчим під час цієї напруженої роботи. Я й досі не можу забути ті очі, сповнені муки й розпачу, очі скорботних, навік зажурених людей, що втратили своїх рідних і найдорожчих. Ті погляди аж пропікали наскрізь, бо в них застигли десятки питань, на які немає відповіді», – так говорила автор книги.

У цьому збірнику ви знайдете спогади друзів, побратимів, родичів і знайомих Героїв Небесної Сотні. Дізнаєтесь, про що мріяли ті, хто кілька місяців у неймовірно тяжких умовах творив Революцію Гідності. Довідаєтеся, чим вони жили раніше, чим захоплювались, що любили й чого не сприймали. І як зустріли свою смерть.

У розділі, який присвячений студенту з містечка Стрий Львівської області є згадка про нашого земляка, уродженця с. Морозівка Юрія Поправку. Саме вони – активні учасники Революції Гідності, згодом потрапили у полон біля міста Слов’янськ Донецької області. Згодом їхні тіла  та горлівського депутата Володимира Рибака знайшли у річці. Тіла були настілки понівечиними, що рідні з трудом їх опізнали.

Не можна без хвилювань читати проникливий діалог матері із загиблим сином, який розміщений в одному із нарисів. Автор якого підписався ініціалами Н.К.

  • Як ти, дитинонько моя кохана? Синочку скажи, чи щось болить?
  • Господь зцілив вже кожну мою рану, але твій біль любов’ю маю спопелить.
  • Але чому пішов, синочку мій так швидко? Чи зможу тепер жити я сама?
  • Я стану ангелом тобі, матусю- квітко, щоб не була ти пташечко сумна. Не плач, моя матусенько, не треба. В крові ми мали рідну землю вмить. Щоб вільними нам стать, як Боже небо. І панувати вдома – не служить!
  • Але мій рідний, чи колись пробачу убивць, що стерли усмішку твою?
  • Пробач…Я усміхаюсь в небі, мамо. Я тебе бачу, чую та люблю.

Подвиг Героїв Небесної Сотні – це яскравий приклад того, як треба боротися за те, щоб наша Україна була – квітуча, суверенна, соборна, європейська.

Ця книга є у фонді Баришівської Центральної бібліотеки. Ви маєте можливість ознайомитись із нею у бібліотеці за адресою Київський шлях, 33.

                       

Провідний бібліограф Баришівської ЦБС, Скидан Н.І.

Нагору