Історія бібліотек Баришівки

Витоки

Бібліотека – це насамперед просвітниць­кий, інформаційно-аналітичний центр книги і чи­тання; місце для спілкування, дискусій і проведення інтелектуального дозвілля; центр накопичення со­ціально значущої інформації, в пошуку якої членам  Баришівської громади допомагають бібліотекарі.

Історія бібліотечної справи  Баришівки бере свій початок з давнини.

Масове ствоpення “світських”, (наpодних, публічних) бібліотек та читалень починається у XIX ст. Вони ствоpювалися і комплектувалися літеpатуpою на кошти, виділені уpядовими, земськими, міськими установами, pізними Товаpиствами, пожеpтвами окpемих людей, письменників, видавців, на кошти, виpучені від аматоpських вистав, концеpтів, лекцій тощо.

Процес створення мережі народних бібліотек розпочинається вже з 1897 р., вони з’являлися при земських школах та училищах, навіть при чайних. Повітове земство брало на себе опіку про ці заклади, оскільки їм відводилась важлива роль у справі просвітництва населення. Повітові земські зібрання переймалися питаннями розповсюдження книжок. Обов’язки бібліотекарів першими брали на себе земські вчителі, а спеціальні ради по сприянню бібліотечній справі очолювали авторитетні люди в селах – дворяни, священики, лікарі.

У 1897 році  в Баришівці відкрита перша публічна бібліотека з книжковим фондом 430 книг, її завідувачем був  вчитель Іван Наумович Волошин (Справочная книга «Календарь Полтавськой губернии 1904 год)

У 1898 році відкрито земську бібліотеку у приміщенні волосного управління —  бібліотекар Михайло Тимофійович Руденко.

В короткому історичному нарисі О.Євдокименка, П.Лисенка, В.Михайленка,  В.Осипенка  «Історія Баришівських церков»  зазначено, «що завдяки кліровим книгам Полтавської єпархії, виданих у 1902 і 1912 роках, дізнаємося про наявність церковних шкіл і бібліотек. При Благовіщенській церкві діяла змішана однокласна церковно–приходська школа і бібліотека, а при Троїцькій — жіноча однокласна церковно-приходська школа, Спасо-Преображенська парафія  мала церковну бібліотеку».

У 1904 році при чайній відкрита народна бібліотека,заснована Комітетом піклування про народну тверезість.  Одним із її основних завдань було розповсюдження серед широких верств населення знань про шкоду зловживання алкоголем та організація вільного часу робітників, селян і міщан. Завідував нею лікар Станіслав Антонович Бахницький. Спочатку в ній було 46 книг. В той час ¼ населення містечка була писемною.

В 1910 році в Баришівці діє церковно-парафіяльна школа, яку відвідувало 40 хлопчиків та 40 дівчаток, і земське змішане двокласне училище, де навчалось 165 дітей.  В своєму посібнику В.Давиденко “Цеpковно-пpиходская школа” вказує,що значне місце відводилося діяльності бібліотек: оpганізації фондів і каталогів бібліотеки, обслуговуванню учнів тощо. Автоp також описує pоботу бібліотек, які діяли пpи цеpквах та монастиpях і видавали книги пpихожанам. У фондах всіх цих бібліотек окpім підpучників та твоpів духовного змісту були твоpи pосійських та укpаїнських письменників, книги з питань будівництва, пpиpодознавства, піїтики та інші. Комплектування здійснювалося пеpеважно за pахунок пожеpтв від осіб духовного звання, монастиpів, цеpков, пpихожан. Ці бібліотеки спpияли не тільки освіті духівництва, а й відігpали визначну pоль у загальній спpаві піднесення читаності серед населення

Під час 1-ї світової війни та воєнних дій 1918-20-х років загинула велика кількість приватних та церковних книгозбірень.

Нова епоха

В 1920 році у Баришівці відкрито лікнеп, для навчання грамотності населення, в приміщенні клубу відкрита хата-читальня, де вголос читали газети та книги. Там постійно збиралося багато народу, ставили аматорські вистави, грали на музичних інструментах. В 1921-1923 роках –з  лекціями виступав неокласик Микола Зеров.

В “Історії міст і сіл УРСР.  Київська область” відзначено, що в 1926 році в Баришівці працювала бібліотека з книжковим фондом 2364 примірники.

В 1936 році в  Баришівській районній бібліотеці налічувалось понад 20 тисяч примірників політичної та художньої літератури.

З 1936 по 1940 рр.    завідуючою районною бібліотекою для дорослих працювала  Рум’янцева Таїсія Нікіфоровна.

В вересні 1943 року Баришівський район був звільнений від нацистських загарбників. Перша згадка про біб­ліотеку під час Другої світової війни припадає на грудень 1944 року.  І в цей тяжкий післявоєнний час бібліотека відновлює свою роботу.   Для поповнення фондів бібліотеки надходили посилки книг з обласних бібліотек Томська, Омська, Новоси­бірська…

З грудні 1944 року бібліотека розміщувалась в примітив­ному приміщенні.    В невеличкій хатиночці з каганцем вечорами збираються люди і прямо на підлозі відшукують для себе книжку А всього цього скарбу бібліотека   налічувала 4700 примірників

Повоєнний період

1947 рік. Бібліотека розміщується у приміщенні клубу. Розширюються її фонди. Першою господаркою післявоєнної біблі­отеки була   Захарченко Галина Олексіївна. Наступною господар­кою бібліотеки була Галина Петрівна   Коверзень /Шалуненко/ Особливою радістю, як бібліотекарів, так і читачів була перша придбана скатертина, яка прикрашала стіл бібліотеки, за яким часто збирались читачі поговорити про життя, обговорити книгу.

У післявоєнні роки книга міцне ввійшла в побут народу.

В 1950 році в Баришівський бібліотеці налічувалось 6.5 тисяч томів книг,  її  відвідувало понад  1 тисяча читачів. З 1957 по 1965 рр. завідуючою районної бібліотеки пра­цювала Бушиньова Світлана Яківна.

В 1950 році  в Баришівці створена районна бібліотека для дітей.

В 60-ті роки фонди Баришівська  бібліотека для дорослих  розширюється, вона вже налічує  близько 20-ти тисяч екземплярів.

Розширюється діяльність

З 1971 року бібліотека розташована  в новозбудованому приміщенні  будинку культури.

В цей час завідуючою на протязі 11  років з 1965 по 1976 рр. була Восколович Віра Трохимівна у  штаті ще 3 бібліотечні працівники: Шалуненко Галина Петрівна, Кончак Зінаїда МартинІвна,  Биба Євдокія Федорівна

Привабливими стають книжкові виставки, тематичні полиці, на які з фаховим розумінням  була підібрана література.     Значна увага приділяється краєзнавчій роботі  та роботі  з підростаючим поколінням.

Бібліотечні працівники проводить змістовні масові заходи, здійснюють методичну та   практичну допомогу сідьським бібліотекам.

В грудні 1978 року  в районі була  створена централізована бібліотечна система.    В структурі районної бібліотеки з’явилася нові відділи :

відділ обслуговування, методично-бібліографічний відділ,  відділ комплектування; нестаціонарного обслуговування населення, відділ організації і  використання єдиного книжкового фонду .

 Районна бібліотека для дорослих – головна  бібліотека  для сільських бібліотек району, очолює її директор ЦБС.

В 1979 році до складу  ЦБС входило 41 бібліотеки-філіали. На 01.01.1979 року книжковий фонд райбібліотеки для дорослих налічував понад 30 тисяч примір­ників книг

Директором новоутвореної ЦБС стала Бунь Антоніна Самойлівна. На цій посаді вона була до липня  1984 року.

З 1984 року по 1996 рік директором ЦБС була Лобунець Дарія  Павлівна.

З 1996 року по даний час директором ЦБС  працює Пацаловська Галина Василівна

Понад  20 років присвятили улюбленій роботі з людьми і книгами: Лобунець Дарія Павлівна,  Фіалова Віра Назарівна, Садова Галина Павлівна, Гайова Галина Савівна, Філоненко Катерина Павлівна, Биба Євдокія Федорівна, Чихман Людмила Іванівна.

У  80-х роках минулого століття після закінчення культурно-освітнього училища та Київського інституту культури ім. Корнійчука працювати до бібліотеки прийшли і працюють сьогодні: Дунайчик Наталія Борисівна, Шалуненко Надія Володимирівна, Скидан Надія Іванівна, Лавріненко Наталія Іванівна,Захарченко Світлана Петрівна.

Після аварії на Чорнобильській АЕС  в колектив влилися нові  досвідчені  бібліотечні  працівники  з Поліського  Шапоренко Галина Олексіївна та Пархоменко Марія Панасівна.

В 1980-1990 роках в бібліотеці відбувалися зустрічі з відомими українськими письменниками В.Дардою, В. Яворівським, І. Кирієм, П.Перебийнісом, М.Сомом та іншими.

У 1995 році в бібліотеці створюються  клуби за інтересами: молодіжний клуб «Меридіан» (у 2017 році перейменовано на клуб «Бригантина)  та жіночий клуб «Берегиня». В бібліотеці відкривається постійно діюча виставка Миколи Андрійовича Бикова.

Сьогодення

З 2005 року бібліотека видає серію  біобібліографічних  довідок  «Видатні люди Баришівщини», які присвячені письменникам, спортсменам, митцям  Баришівщини.

З 2017 року започаткована серія біобібліографічних  довідок «Герої не вмирають», присвячена воїнам Баришівщини, які загинули на Сході України. Підготовлено випуски присвячені Р.Лужевському, Ю.Поправці, В.Бондарю, О.Полуцькому, Д.Поповичу, В.Шостаку.

У 2010  році створено літературно-мистецьке об’єднання «Краєзнавча Баришівщина», яке об’єднує краєзнавців Баришівщини, письменників, художників, творчих людей.  На засіданнях відбуваються зустрічі з цікавими людьми, презентації книг.

У 2012-2014 році за ініціативи письменників-земляків Валентина Вадимовича Богаєвського та Всеволода Івановича Ткаченка відбулися літературно-мистецькі свята «Баришівська осінь» та «Баришівська весна», на яких були присутні відомі українські письменники,літературознавці, перекладачі.

В читальному залі бібліотеки відбувалися презентації книг та зустрічі з авторами-земляками  Іваном Сергійовичем Коломійцем «На струнах серця»,«Батьківська хата», «Обереги», Василем Павловичем Цілим «Ключі від раю», «Поки є голубінь», Борисом Йосиповичем Сушаком «Про що шепочуть явори», «Отчий дім», Федором Олексійовичем Тишком «Учитель», Надією Григорівною Красножон «Межа», Ганною Дніпровою «Цвіте колюча тернина», «Золоті ворота», Людмилою Миколаївною  Сулимою «Сулими: спадщина предків», Павлом Олександровичем Лисенком «120 років Лукашівській церкві архистратига  Михаїла», авторами історичного нарису «Історія баришівських церков» Павлом Олександровичем Лисенком, Олександром Івановичем Євдокименком, Віталієм Степановичем Михайленком, Віктором Миколайовичем Осипенком та інші.

Бібліотека проводить вечори-портрети видатних жителів краю, зокрема:Всеволода Івановича Ткаченка, Сергія Івановича Ткаченка, Валентина Вадимовича Богаєвського, Заїри Гугушаївни Коваленко, Володимира Олексійовича Герасименка, Миколи Андрійовича Бикова, Олександра Маркіяновича Боровка, Петра Івановича Прохоренка, Тетяни Миколаївни Фокіної-Горяної, Світлани Георгіївни Гриценко та інших.

В читальному залі починає діяти художньо-виставковий салон «Творчість наших земляків», де  у 2012-2019 році відбулися виставки митців Баришівщини, зокрема:  художників Заїри Гугушаївни Коваленко, Діни Михайлівни Пілат,Григорія Яковича Греська, Наталії Петрівни Гречухи, Володимира Олексійовича Герасименка, Тетяни Миколаївни Фокіної-Горяної, вишивальниць Галини Павлівни Баришевської, Світлани Георгіївни Гриценко,  Алли Михайлівни Гаджиєвої та Віктора Михайловича Полупанова, Оксани  Миколаївни Киреєвої, Наталії Миколаївни Лисенко, Тетяни Петрівни  Пелиньо, Лариси Іванівни Тимошенко,Алли Миколаївни Лисиці, виробів з бісеру Тетяни Василівни Лисюк.

В 2015 році в  читальному залі Баришівської районної бібліотеки для дорослих відбулася презентація Всеукраїнського проекту «Книжкова сотня».  В рамках проєкту відбулася зустріч читачів бібліотеки з відомим письменником, сценаристом Андрієм Кокотюхою. Справжнім подарунком для читачів стали книги сучасних українських письменників, які він привіз у подарунок.

У 2016 році в  рамках соціального проекту “Книгодар”, ініційованого та організованого Академією творчості “Амплуа” та Київським театром-студією “МІСТ” за підтримки Києво-Могилянського театрального центру  “Пасіка»  керівник   Академії творчості “Амплуа” Тетяна Щастіна подарувала книги, які збирали жителі Києва  для  бібліотек ЦБС.

23 грудня 2018 року створена Баришівська селищна об’єднана територіальна громада, до неї  ввійшло 23 бібліотеки ЦБС. З 1 березня 2019 року Баришівська ЦБС переведена до відділу культури та туризму Баришівської селищної ради. Баришівська центральна бібліотека для дорослих – головна бібліотека для жителів громади, яка завжди готова виконувати свою місію,  допомагати людям отримати потрібні  знання  та організувати змістовне  інтелектуальне дозвілля.

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек вітаю ветеранів бібліотечної справи та бібліотечних працівників громади з професійним святом. Бажаю   Вам міцного здоров’я, благополуччя та  нових ініціатив, цікавих перспективних проєктів, творчої наснаги у вашій благородній справі.

Директор Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради Г.В.Пацаловська

Нагору