Не люди по Майдану – боги ходять

Ці хлопці духом й тілом визначні.

Слова в них щирі й красномовні,

Вони Вкраїни , славнії сини.

Події на Майдані забути неможливо:  за своє європейське майбутнє вийшли люди  різного віку ,різних професій , але їх об’єднала любов до рідної землі. Не забудьмо ж  імена тих , хто віддав життя у мирний час .

 Вашій увазі пропонуємо  Вірш “До річниці Майдану ”, який  написала жителька села Лук’янівка Саражинська (Романчук)  Віра  Василівна.

Нехай же сльози материнські

 На землю дарма не впадуть ,

Нехай катам отим негідним ,

Страшенну кару принесуть .

Небесна Сотня , мов скала ,

  Як оберіг , стоїть оплотом

Немов ті стражі вартові ,

Спостерігають за народом .

І кличуть: брате розігнись ,

Устань з колін , іди борися ,

Хай не радіють вороги ,

 А врешті – решт … народ – проснися .

А в бібліотеці до дня Гідності та Свободи оформлена викладка книг та  періодичних видань, серед них і  вірші  наших земляків членів Спілки письменників України Василя Цілого та  Ганни Дудки .

Бібліотекар бібліотеки-філіалу с. Лук’янівка Берещенко В.В.