В теперішній час майже кожен власник домашньої тварини знаходить безліч інформації з мережі Інтернет і розуміється в питаннях утримання свого улюбленця. Але війна внесла свої корективи, багато домашніх тварин втратили власників, значна кількість диких тварин мігрувала і ризик зараження сказом збільшився. Профілактика інфекційних захворювань таких як сказ залишається надзвичайно важливою.

Сказ – це вірусне захворювання, яке вражає центральну нервову систему всіх теплокровних тварин та людини.

Основним джерелом хвороби є безпритульні (собаки, коти) та дикі (лисиці, вовки) тварини, які і є резервуаром вірусу в природі.

Найчастіше зараження сказом відбувається під час укусу, а також коли слина (з вірусом) від хворої тварини потрапляє на пошкоджені ділянки шкіри чи слизові оболонки.

Головна ознака хворих на сказ тварин – зміна поведінки, але іноді перші симптоми можуть бути неспецифічними (може спостерігається млявість, лихоманка, блювота та анорексія). Через декілька днів (іноді тижнів, місяців) ознаки можуть прогресувати до нервових розладів, порушень координації, слабкості та паралічу, утрудненого дихання та ковтання, надмірного слиновиділення, аномальної поведінки, агресивності та/або самокалічення.

      Домашні тварини, зазвичай, відмовляються від їжі, проявляють знервованість, агресивність, не спровоковано кидаються на тварин та людей.

      Дикі тварини втрачають обережність, з’являються у населених пунктах або інших місцях, можуть нападати на людей і тварин.

Будь-який укус твариною, без отримання кваліфікованої ветеринарної (для тварин) або медичної (для людей) допомоги, може привести до смерті.

ЩО РОБИТИ ПРИ НАНЕСЕННІ ПОКУСУ АБО ПОДРЯПИНИ ТВАРИНОЮ?

1) інтенсивно промийте (впродовж 10-15 хвилин) пошкоджену ділянку тіла мильним розчином води;

2) накладіть стерильну пов’язку;

3) обов’язково зверніться до лікувального закладу для отримання консультації та медичної допомоги (несвоєчасне введення антирабічної вакцини призводить до смерті).

ВАЖЛИВО!

Діагностування сказу при житті не розроблено, а остаточний діагноз ставлять лише після загибелі тварини.

Єдиним ефективним методом профілактики захворювання являється своєчасна та щорічна вакцинація (щеплення) тварин проти сказу.

ПОШИРЕНІ ПОМИЛКОВІ ТВЕРДЖЕННЯ:

«Я не вакциную свого домашнього улюбленця проти сказу, тому що він ніколи не виходить на вулицю, а значить і не захворіє на сказ».

Це велика помилка. У слині, що виділяє хвора тварина, вірус сказу може зберігатися близько 24 год, в гниючих трупах – 2-3 тижні, в ґрунті – 2-3 міс. Тобто з вулиці, на взутті, Ви випадково можете занести вірус до своєї домівки.

«Я вакциную свою тварину проти сказу один раз на 1-3 роки, як написано в деяких настановах до вакцини, а це означає, що імунітет до вірусу сказу у неї є».

Це також помилка. В неблагополучних до сказу районах, вакцинацію тварин проти сказу необхідно проводити один раз на рік. Це не шкідливо для здоров’я тварини, а навпаки – у неї виробиться стійкий імунітет проти вірусу сказу.

«Я купую вакцину в Інтернет-магазинах або інших торгівельних майданчиках мережі Інтернет, бо там вони дешевші».

Це взагалі недопустимо! При покупці вакцин на таких «сумнівних» торгівельних майданчиках Ви наражаєте свого домашнього улюбленця на велику небезпеку.

     По-перше, Ви не можете бути впевнені в тому, що вакцину, яка є біопрепаратом, доставлять до поштового відділення (або адресно кур’єром, тощо) з дотриманням всіх вимог «холодового ланцюга» – бо вакцина має зберігатися та транспортуватися за певних умов. А це означає, що при вакцинації свого улюбленця такою «сумнівною субстанцією» імунітет проти сказу у тварини навряд чи виробиться.

     По-друге, вакцина з порушеними умовами зберігання після введення до організму, може привести до непередбачених наслідків та шкоди здоров’ю тварини і навіть її смерті.

ТАК ЩО РОБИТИ?

   1) Вакцинувати проти сказу всіх домашніх тварин, незалежно від того відвідують вони вулицю чи ні.

   2)  Робити щорічне щеплення проти сказу своїм улюбленцям із 3 міс. віку.

   3)  Вакцинацію проти сказу має робити тільки ветеринарний лікар у ветеринарній лікарні, де обов’язково буде ветеринарна аптека, яка гарантує дотримання необхідних вимог при транспортуванні та зберіганні вакцини.

   4) Після щеплення тварини ветеринарний лікар має зробити відмітку про вакцинацію у ветеринарно-санітарному паспорті Вашого улюбленця, що є підтвердженням проведеного профілактичного заходу.

НАГОЛОШУЄМО!

Наразі Броварською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та її підрозділами проводиться вакцинація (щеплення) тварин проти сказу вакциною «Rabistar rеd», яка є безкоштовною для власників тварин.

Управління безпечності харчових продуктів  та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства  Броварського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області