Скільки ще синів і доньок забере в України-матері загарбницька росія? Омилася сльозами вже вся українська земля, освячена кров’ю Героїв на безліч поколінь… Надвисоку ціну – своє життя, платять наші відважні захисники за заповітну споконвічну мрію українського народу.

Наш захисник, Герой, командир стрілецького відділення В’ячеслав Юрійович Яремко, 1979 р.н., мужньо захищав нашу країну від російських терористів. На жаль, 12 жовтня його життя обірвалося…

Народився В’ячеслав у Волошинівці 8 липня 1979 року у багатодітній родині. Навчався у місцевій школі, закінчив 9 класів.

Служив в армії в Збройних силах України, пізніше проходив службу в підрозділі Служби безпеки України.

Із дитинства займався спортом: футболом, легкою атлетикою, гирьовим.

Займався бурінням свердловин, був приватним підприємцем, надаючи послуги не лише жителям громади, а й далеко за її межами.

Комунікабельний. Мав багато друзів, які його поважали й цінували. Був емоційним і принциповим, завжди відстоював свою точку зору.

Був хорошим батьком для трьох дітей.

Мав великі плани. Але їх зруйнувала війна.

Козак (такий позивний отримав за оселедця на голові), як справжній патріот, маючи досвід військової служби, звісно став на захист країни. І свідомо й віддано їй служив.

Попри фронтові труднощі та суворе солдатське життя, не скупився на подяку односельцям, які його підтримували. Дякував старості, землякам, діткам. І гордився, що народився саме у Волошинівці.

Молодший сержант В’ячеслав Юрійович Яремко, командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти вч А4823, загинув 12 жовтня поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського р-ну Луганської області.

В одну мить світ рідних йому людей розділився на «до» та «після»…

Ми втратили сміливого, щирого, життєрадісного патріота, який своїм душевним теплом міг зігріти кожного. Завжди повний сил і енергії, віри у світле майбутнє…

Дуже боляче усвідомлювати, що молоде життя обірвалось в розквіті сил. Скільки доброго і світлого могло бути в нього попереду, та він віддав його, обороняючи Батьківщину і всіх нас. Але смерть не зможе зруйнувати те, що залишив після себе В’ячеслав – це добрі справи та світлу пам’ять про себе.

Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес! Вічна слава і пам’ять захиснику незалежності і цілісності України!