На сьогоднішній день держава пропонує перелік гарантій для осіб, які втрачають родичів. Перш за все, мова йде про отримання допомоги на поховання. Наголошуємо, що у разі смерті пенсіонера, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Якщо померла особа одержувала пенсію як така, що перебувала на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України – членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується як компенсація за поховання допомога у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (окрім випадків, коли поховання було здійснено за рахунок держави). Для отримання коштів необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду України, де пенсіонер перебував на обліку, з наступними документами:

• документ, що посвідчує особу заявника;
• заява про виплату допомоги на поховання;
• свідоцтво про смерть;
• витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера (у разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави).

Наступним видом гарантій є виплата недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю пенсіонера. Відповідно, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім’ї (чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку,  діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні). Такі особи мають звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. До органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім’ї подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім’ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Якщо одночасно звертаються кілька членів сім’ї – сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв’язку з відсутністю членів сім’ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Корисною можливістю для непрацездатних членів сім’ї померлої особи, які були на її утриманні, є можливість отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Необхідною умовою є наявний у годувальника на день смерті страховий стаж, який був би йому необхідний для призначення пенсії по III групі інвалідності (у разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера, особи з інвалідністю, яка настала у період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, а також у випадку смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності) – тривалість страхового стажу не враховується).

Пенсіонери (члени сім’ї), для яких матеріальна допомога, одержувана від померлої особи, була постійним і основним джерелом засобів до існування, мають право перейти на пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

Розмір такої пенсії встановлюється:

• на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
• на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками;
• дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Період призначення пенсії – весь час непрацездатності особи, а для осіб, які досягли пенсійного віку –  довічно.

На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія, однак на заявою члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.