Новорічно-різдвяний альманах «Різдвяна зірка засіяла»
Працівники Баришівської бібліотеки для дорослих Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради оформили виставку-знайомство «Душа українського народу у різдвяних звичаях, традиціях, обрядах», де представлені книги про українські традиції святкування новорічно-різдвяних свят. Виставку чудово доповнює виставка робіт бібліотекаря бібліотеки-філіалу с. Сезенків Баришівської ЦБС Діани Лотишової, де представлені також і новорічні іграшки на ялинку
Українці святкують Різдво Христове за різними календарями: за григоріанським (25 грудня) та юліанським (7 січня). Здавна існувало чимало традицій та обрядів, які пов’язані з цим великим святом.
Різдво Христове традиції:
- Святвечір— напередодні Різдва Христового ( 24 грудня чи 6 січня) вся родина збирається за столом. Цей ритуал називається Святвечір або Святий вечір. Сама назва свята походить від слова “сочиво” – пшеничні зерна, розмочені соком з насіння. Сочивом за старих часів пригощалися напередодні Різдва після появи першої зірки на небі. Зі Святвечора в українському обрядовому календарі починався період святок, який тривав до Водохрещі (19 січня). У давні часи на Святвечір нічого не їли до появи першої зірки на небі. У наш час на це свято їсти можна, але тільки пісні страви.
- Кутя— варена каша з пшениці чи іншої крупи, до якої додають мед, сухофрукти, горіхи, перетертий мак. Після застілля на Святвечір її обов’язково несуть хрещеним батькам. Кожен регіон України може похвалитися своїм рецептом куті.
Класичною вважається кутя із зерен пшениці, маку, меду і горіхів (на півдні України — кутя з рису). Втім, її нерідко готують з перловки, рису, пшона і навіть бобальок – кульок з тіста. Традиційно, варилася кутя в глиняних горщиках. У деяких регіонах України (наприклад, на Полтавщині) до куті не додають ні маку, ні родзинок — лише пшеницю та узвар. В південній частині України кутю на покуть несла господиня, а діти тим часом відтворювали голоси домашньої птиці — на розплід.
На Баришівщині переплелись два рецепти приготування основної різдвяної страви:
Кутя по-київськи. Склянку пшениці замочують на ніч. Вранці відварюють до готовності на невеликому вогні і додають по 100 грамів тертого маку, подрібнених горіхів і промитих родзинок. Змішють і додають теплого розтопленого меду.
Кутя по-полтавськи. На Полтавщині пшеницю заливають на ніч холодною водою в пропорції один до двох, а зранку варять на повільному вогні. Зварену кашу заливають узваром до консистенції густого супу. Узвар повинен бути концентрованим і солодким: його готують з яблук, груш і чорносливу. Родзинок, маку та інших компонентів не додають. За більш сучасним реецептом відварюють пшеничну крупу і додають заправку: товчений мак (попередньо замочений на кілька годин), горіхи, чорнослив або курагу, залиті теплою водою з медом. Усе змішується з готовою пшеничною крупою перед подачею на стіл і зазвичай кутя схожа не на кашу, а на суп.
- Дідух— головна різдвяна прикраса української оселі. Дідухом називається сніп пшеничних стебел, який символізує дух наших предків, добробут, багатство. Також він виступає оберегом роду. Здавна вважалося, що на Різдво Христове приходять покійні родичі, щоб провести час зі своєю родиною. Дідух традиційно ставиться під образами (іконами) — найпочесніше місце в будинку.
- Колядки— колядувати всією родиною йшли ще увечері 6 січня. В руках несли різдвяну зірку та наспівували ритуальні пісні. Ходили від хати до хати, а в обмін на колядку отримували солодощі, монети. Вважається, чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку чекає на його жителів цього року.
У всіх українців зараз одне бажання – мир в Україні. Ми просимо у Бога захисту і благодаті для наших воїнів, щоб всі вони повернулися здоровими і неушкодженими, а на полі битви їх супроводжувала удача.
УНІАН опублікував сильні молитви за воїнів, з якими українці можуть звернутися до Бога та попросити благословення для наших захисників.
Зав. методично-бібліографічним відділом
Баришівської ЦБС
Наталія Лавріненко