Збереження робочого місця на час призову

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову ст. 119 Кодексу Законів про Працю України (далі КЗпП України) стаття 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Важливо, що у період несення військової служби не допускається навіть припинення трудового договору на підставі закінчення його строку. Водночас таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про захист військовослужбовців.

Пільги при використанні права на відпочинок та оздоровлення

Особам, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів, гарантується використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП України).

Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу. Це передбачає ст. 11 Закону про захист військовослужбовців.

Переважне право на збереження робочого місця в разі скорочення

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону (ст. 42 КЗпП України). При цьому в самому Законі уточнюється, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим особам, на яких поширюється чинність Закону, гарантується також переважне право на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст. 42-1 КЗпП України, ця категорія працівників має переважне право на поворотне прийняття на роботу. Зазначене право надається у випадку, якщо протягом одного року після скорочення роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Прийняття на роботу

Для більшості працівників, зважаючи на норми трудового законодавства, передбачений випробувальний строк. Проте відповідно до частини третьої статті 26 КЗпП України випробування не встановлюється в разі прийняття на роботу осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби.

Зокрема, додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню має молодь, яка звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу. Для працевлаштування зазначених категорій осіб підприємствам встановлюється квота відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р. № 5067-VI. Згадані гарантії, зважаючи на норми статті 196 КЗпП України, чинні протягом шести місяців після закінчення або припинення служби. Також згідно з частиною першою статті 197 КЗпП України вказаній категорії осіб перше робоче місце надається на строк не менше двох років.

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: (04576)4-18-83