Сьогодні  увазі читачів  представлена величезна  кількість книг, тематика яких   присвячена  Другій  світовій  війні. На їх сторінках  описуються  не лише  історичні  факти, а й розповідається  про  подвиги наших  дідів  та прадідів, про кохання, дружбу, надію, горе, смерть, радість, самопожертву  та самовіддане  бажання  допомогти  іншим. Іншими  словами  всі   вони показують  вам, якою  була  ця  війна  та  яку  ціну за неї  довелося  заплатити.

Баришівська центральна  бібліотека   для  дорослих  Баришівської ЦБС відділу культури та туризму Баришівської селищної ради  отримала  книги  в  рамках  проєкту  від  Українського  інституту книги  твори  білоруської  письменниці,  лауреата  Нобелівської  премії  Світлани  Алексієвич  про  Другу  світову  війну,  які  буде  цікаво  прочитати  кожному.

Світлана  Алексієвич  народилася  31  травня  1948 року  в  місті  Станіславі  (зараз Івано-Франківськ).  У  1965  році  закінчила  середню  школу.  Була  вихователем,  учителем  історії  та  німецької  мови  в  школі,  журналістом.  У  1972  році  закінчила  факультет  журналістики  БГУ.  Працювала  у  газетах.  У  1983  році  була  прийнята   в  Союз  письменників  за  рекомендацією  білоруських  письменників.  Свілана  Алексієвич –  лауреат  безлічі  іноземних  літературних  премій  і  нагород.  8  жовтня  2015  року  її  було  відзначено  Нобелівською  премією  «за  багатоголосу  творчість –  пам ‘ятник  стражданню  і  мужності  у  наш  час».

Алексієвич С. О. У війни не жіноче обличчя  / С. О. Алексієвич – Харків: Віват, 2017. – 399 с. – (Нобелівська премія 2015).

«Усе, що ми  знаємо про жінку,  краще  всього  вміщуєтьсяв   слово «милосердя». Є  і  інші  слова – сестра, дружина, друг і найвище – мати… Жінка дає життя, жінка  оберігає життя. Жінка і життя – синоніми»  (С. Алексієвич)    Найвідоміша  книга  Світлани  Алексієвич і одна з  найзнаменитіших  книг  про Другу світову, де війна вперше показана очима жінки. На найстрашнішій війні XX століття жінці довелося стати солдатом. Вона не тільки рятувала, перев’язувала   поранених, а й стріляла  зі «снайперки», бомбила, підривала мости, ходила  в розвідку, «брала   язиків».

…Жінка вбивала. Вона вбивала ворога,  що  обрушився  з   небаченою жорстокістю на  її  землю, на її будинок, на  її  дітей. Це  була  найбільша жертва, принесена  нею на  вівтар  Перемоги.

Це перший  із  п’яти  романів  циклу «Голоси Утопії», що подарував  авторці всесвітню славу та Нобелівську  премію 2015 року. Роман  перекладений  на 20 мов і продається  в 19 країнах  світу.

Алексієвич С.О. Останні  свідки. Соло  для  дитячого  голосу /С.О.Алексієвич – Харків:Фоліо,2020.- 252 с.

Маленькі  розповіді  маленьких  дітей… Вони  мимоволі  стали   свідками  того,  що  відбувалося  в  роки  Другої  світової  війни, і,  напевно,  немає  більш  страшних  спогадів. «Останні  свідки» – це історії  різних  людей  про  епізоди  їхнього  дитинства,  що  прийшлося  на  1941-1945  роки,  історії  хлопчиків  і  дівчаток,  яким  довелося  подорослішати,  добре, якщо  в   12-14  років,  а  комусь  і  в  п’ять  або  в  сім.  На  їхніх  очах  вбивали  сусідів,  друзів,  батьків,  братів  і  сестер;  їм  доводилося  турбуватися  про  молодших  дітей,  які  залишалися,  вони  намагалися  вижити  в  концентраційних  таборах,  не  померти  з  голоду…

Світлана  Алексієвич  брала  інтерв’ю  у  безлічі  людей,  хто  був  дитиною  в  ті  страшні роки,  і  книга  ця – жахлива  правда  про  ту  війну,  яку  її  бачили  діти.  Діти,  які  раптово  були  позбавлені  всього,  що  було  таким  звичним:  будинку,  тепла,  батьків,  їжі… Які  не  розуміли,  за  що  вбили  їхніх  батьків,  зруйнували  їхній  будинок?.. За  що  у  них  вкрали  дитинство?..

Підготувала провідний бібліотекар відділу обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Світлана Черватюк