Де рвались міни  й бійці умирали,

Й багряним від крові був слід

Там пам’ятник  з бронзи сини збудували

На згадку одвічну, як світ.

П.Прохоренко

 22 червня – День скорботи і вшанування жертв війни в Україні. На території Баришівської громади, біля села Борщів сталася одна з найтрагічніших сторінок Другої світової війни. В оточення потрапила 37-ма армія. Загинули і потрапили в полон тисячі солдат і офіцерів. Баришівська центральна бібліотека для дорослих пропонує перегляд книг  з книжкового фонду бібліотеки про подію, яку в історії називають “Борщівський котел”, “Баришівський котел”.

Безсмертя. Книга пам’яті України.1941-1945.-К.:Пошукове видавниче агенство «Книга Пам’яті України»,2000.-  580 с.

Розповідаєтся про Баришівський меморіальний компекс, який встановлений на місцях проведення жорстоких битв у Другій Світовій війні. Меморіальний комплекс присвячений героям загиблим восени 1941 року в лютій битві з нацистськими окупантами.

Вистояли і перемогли. -К., Українська книга, 2000-142 с.

Розділ цієї книги « Баришівський котел бездарність командуваня і героїзм воїнів» знайомить  читача з спогадами колишнього начальника штабу 147-ої стрілецької дивізії П.М.Чирково:

«Ми вже знали, що перебуваємо у великому кільці оточення ,яке стискувалось навколо нас, що на фронтах  і в нашому глибокому тилу орудують німці. Та сила нашого опору була великою, хоча дуже поріділи наші ряди, мало залишилось боєприпасів, частини і підрозділи були безкровлені в безперервних боях..».

Командир 206-ої стрілецької дивізії генрал-лейтенант С.І.Горшков згадує,що немає тяжчого бою, як в оточенні. Так було під Борщевом. Згуртувавшись навколо свого командира, його бійці з гранатами і стрілецькою зброєю відходили на схід. Вибирали напрямки ,де був слабкий захист ворога. Зіткнувшись з фашистами в районі Борщева, оцінили,що тут порватися з боєм неможливо. Зробили обхід.

Про ті трагічні сторінки нашої історії можна дізнатися зі спогадів очевидців, які ввійшли до книги.

Україна в полум’ї війни 1941-1945/Панченко П.П.,УткінО.І.-К.:

Вид.Україна,2005.-113с.                                                                          

У книзі розповідається про велике київське оточення (чотирикутник Київ-Чернгів-Лохвтиця-Черкаси з цілою низкою окремих оточень). В Баришвський котел потрапила  37-ма армія, Пінська  флотилія та окремі дезорганізовані частини сусідніх 5-ї та 26-ї армій. Напрямком на Борщів відходили пішки колони червоноармійців та біженців, тисячі машин. За Борщевом радянські сили були притиснуті до болота. Відступаючі почали будувати міст  через болото, німецькі літаки його розбили.

 Зав.відділом обслуговуваня Баришівської центральної бібліотеки, Шапоренко Г.О.