Привіт, всім. Мене звати Євгенія. Баришівка- рідне містечко для моєї мами, бабусі з дідусем, тут жили і працювали мої прабабусі й прадідусі. Та й для мене воно стало близьким.

Сьогодні я студентка Київського національного економічного університету імені Вадима  Гетьмана, яка згодом отримає спеціальність фінансового аналітика.

Незважаючи на те, що не все моє дитинство та юність промайнули у Баришівці, це містечко глибоко засіло у моїй душі.

Тут так приємно навесні і влітку, коли повітря таке легке і прозоре, до неба можна дотягнутися рукою, а навкруги різнотрав’я луків, зелень лісів, жовті поля і блакитні дзеркала водойм. Але таке розчарування і прикрість закрадаються у мою душу, коли бачу недбальство, нахабність, халатність чи банальну байдужість у ставленні до всього цього багатства, яке більшість може і не помітити.

Хочу, щоб це містечко стало зручним і комфортним для всіх. Хочу, щоб молодь мала змогу і відпочивати на берегах річок чи озера, і культурно розвиватися, і спортом займатися, і навчатися у гідних умовах. І звісно ж мушу у майбутньому докладати зусиль для розбудови нашої малої Батьківщини, так як колись це робив мій дідусь.

Впевнена, все в наших руках, у руках натхненної, талановитої і працьовитої молоді.