Туберкульоз – захворіти може кожен!

ТУБЕРКУЛЬОЗ –це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерії туберкульозу, або палички Коха. Цей мікроорганізм не схожий на інші мікроби. Його унікальність, насамперед, полягає у тому, що він є стійким до умов навколишнього середовища.

Туберкульоз, у більшості випадків, уражає легені, але захворювання може ушкодити будь-який орган, наприклад: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишечник, шкірні покриви, статеві органи тощо.

75% тих, хто вперше захворів на туберкульоз – представники незахищених верств населення, 58,4 % із них – безробітні особи працездатного віку, 5% – особи без постійного місця проживання, 1% – особи, які повернулися  із місць позбавлення волі. Серед вперше зареєстрованих хворих на туберкульоз – 12,1% хворі, які зловживають алкоголем, та 7% – споживачі ін’єкційних наркотиків. До групи підвищеного ризику також належать медичні працівники і працівники пенітенціарних установ.

У той же час, значна частина хворих на туберкульоз – це звичайні громадяни України, серед яких лікарі, вчителі, бізнесмени, політики, студенти тощо. Тобто в умовах напруженої епідеміологічної ситуації з туберкульозом, захворіти може кожен, незалежно від соціального статусу та рівня достатку, а значить має бути настороженість щодо туберкульозу як у населення, так і у медичних працівників.

Найбільшу небезпеку  для населення, особливо для дітей, становить неповноцінне харчування і недоїдання. Доведено, що неповноцінне та незбалансоване харчування підвищує ризик переходу від стадії інфікування туберкульозом до активного захворювання на туберкульоз, яке пов’язане із недостатнім, в першу чергу, білковим, харчуванням. Тому намагайтеся витрачати свої кошти раціонально, купуючи лише корисні продукти харчування.

ДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ – хвора людина з «відкритою» формою туберкульозу, яка виділяє мікобактерії туберкульозу, сільськогосподарські тварини, птахи, а також заражені продукти тваринного походження, ґрунт, органічні і неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються та зберігаються збудники туберкульозу.

Збудники туберкульозу є одними з найбільш стійких у навколишньому середовищі мікроорганізмів. Вони на диво життєздатні до висихання, холоду та більшості дезінфікуючих засобів. Мікобактерії живуть у річковій воді до 5 міс., в ґрунті – 1–2 міс., в пилу – до 3–5 міс, у фекаліях і на пасовищах – більше 1 року. Тривалий час бактерії туберкульозу можуть виживати в молочних продуктах. Так, в маслі в умовах холодильника вони зберігають життєздатність до 30 діб, в молоці – 14-18 діб, сирі – 26 діб, у замороженому м‘ясі – до 1 року, соління і копчення практично не зашкоджують мікобактерії. При температурі мінус 23 ° С мікобактерії туберкульозу не гинуть 7 років. Кип‘ятіння  знищує їх протягом декілька хвилин. Сухе гаряче повітря (100 ° С) вбиває збудника лише через годину, ультрафіолетові промені – через 2-3 хвилини.

Шляхи передачі: 

повітряно – крапельний – найпоширеніший шлях зараження (95%), хворий туберкульозом виділяє мікобактерії в навколишнє середовище при кашлі, розмові, чханні;

харчовий – вживання в їжу харчових продуктів від тварин, хворих на туберкульоз;

контактно – побутовий – через пошкоджену шкіру і слизові оболонки (особливо при значній неохайності хворого, коли його руки, одяг, білизна, рушники тощо забруднені мокротинням).

Основні симптоми захворювання:

Туберкульоз тривалий час розвивається в організмі людини без будь-яких зовнішніх ознак. У цей період мікобактерія туберкульозу, яка потрапила у легені, починає розмножуватись у них або інших органах, а імунна система намагається зупинити, або сповільнити процес. Коли ступінь ураження органу набуває значних розмірів, людина починає відчувати нездужання, у неї спостерігаються:

  • кашель, що триває понад 2-3 тижні;
  • рясне потовиділення вночі;
  • слабкість;
  • безпричинна втрата ваги;
  • підвищення температури тіла до 37 і більше градусів без видимої на те причини, що триває понад тиждень.
  • у деяких випадках може бути кровохаркання, біль у грудній клітині, задишка.

За наявності хоча б декількох з перерахованих вище симптомів, необхідно невідкладно звернутися до дільничного лікаря за місцем проживання для обстеження на туберкульоз.

Тривалий час туберкульоз може протікати непомітно для хворого і маскуватись під ГРВІ, бронхіт, запалення легень і т. п.

 

ПРОФІЛАКТИКА туберкульозу:

Найдієвішим методом профілактики туберкульозу у дітей є вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ.  Флюорографію грудної клітки необхідно проводити дорослим щорічно, що дозволяє, крім туберкульозу, своєчасно виявити іншу патологію легень, серця, онкологічні та професійні захворювання.

Після виявлення хвороби усі члени родини хворого повинні негайно пройти флюорографічне обстеження. У разі виявлення «відкритої форми» туберкульозу на період бактеріовиділення хворий має бути ізольований у стаціонар. У помешканні хворого з бактеріовиділенням потрібно провести дезінфекцію.

Своєчасне виявлення захворювання має велике епідеміологічне значення, тому що після встановлення діагнозу хворому негайно призначають лікування, поширення інфекції зводиться до мінімуму через 6-8 тижнів після початку лікування, заразність хворого знижується в десятки разів. ВООЗ рекомендує людям, що живуть із ВІЛ, щоквартально робити аналізи на туберкульоз. Кількість випадків одночасного зараження ВІЛ і туберкульозом в Україні сьогодні зростає. Люди можуть бути носіями ВІЛ і туберкульозу, і, не здогадуючись про свій стан, поширювати інфекцію.

Без належного лікування ця хвороба може бути смертельною. Наразі в Україні смертність від туберкульозу становить близько 10%.

Не займайтеся самолікуванням та лікуванням нетрадиційними методами, оскільки це тільки затягує час та погіршує прогноз розвитку захворювання. Лікування туберкульозу ефективне тільки за допомогою антибактеріальних препаратів. Інших методів лікування не існує.

При виявленні симптомів, підозрілих на туберкульоз, негайно звертайтесь до лікаря.

Пам’ятайте! Вчасне обстеження та вчасно розпочате лікування може врятувати життя, адже туберкульоз виліковний!

Здоровий спосіб життя – запорука здоров’я! Бережіть своє здоров’я!

 

Інф. Баришівської філії ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ»

Нагору