Борщівник Сосновського

Heracleum sosnowskyi має 3–5 метрів у висоту з прямим, твердим стеблом, яке може досягати діаметра 12 сантиметрів. Довжина листя 50– 60 см. Корінь дуже міцний, діаметром до 30 см. Суцвіття — це велика парасолька, розташована на кінці кожного стебла. Цвіте з липня по вересень і дає тисячі насінин, які легко поширюються  вітром  (водою).

Оскільки борщівник Сосновського є монокарпічним багаторічним видом, після цвітіння та утворення насіння вся рослина (включаючи корінь) гине.

Рослина поширена на пасовищах, багатих травами луках, у живоплотах і лісах, узбіччях доріг і залізничних насипах, пустирях і оброблених землях. Особливо добре росте на вологих, покращених багатих азотом ґрунтах. В гірських районах на висоті до 2500 м. Насіння рослини зберігає життєздатність протягом багатьох років, а коріння важко видалити. У боротьбі з ним широко застосовуються гербіциди, але рослина згодом може відрости.

З метою сприяння запобіганню подальшому розповсюдженню борщівника Сосновського, розроблено ряд дієвих механізмів протидії.

 Агротехнічний та механічний методи боротьби: 

1. Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) впродовж від  2-3 до 5-7 років.
2. Плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-10 см. Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище – на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко  знищити  прополюванням.
3. Скошування до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Не допускати рослину до цвітіння.
4. Обрізування квіток у фазі бутонізація – початок цвітіння. Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність отримати дерматози.
5. Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання, дотримуючись правил протипожежної безпеки.
6. Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки – костриця, стоколос, або бобові культури – козлятник (галега).
7. Використання покрівельних  матеріалів  протягом  3-5 років.

Хімічний метод боротьби: 

1. Обробка гербіцидами гліфосатної групи (використання препаратів на основі ізопропіламінної солі гліфосату, калійної солі гліфосату). Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в центр його заростей, з повторною обробкою після відростання рослин.

 Не рекомендується:

1. Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав’язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини не будуть знищені відразу після скошування.
2. Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.
3. Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.
4. Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.
5. Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню  насіння в грунтi.

Якщо все ж відбувся контакт із соком рослин, то необхідно:

– в найкоротші терміни промити уражені ділянки з господарським милом в проточній воді;

– промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісно рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом), змастити обпечену поверхню протизапальним засобом одноразово (пантенол, олазоль, борний вазелін, уснінат натрію на ялицевому бальзамі, лініментсинтоміцин) і негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов’язкою);

– не розкривати пухирів, які утворились;

– у випадку значних пошкоджень шкіри на місці пухирів, які розкрились, наносять підсушуючу мазь (цинкову) і накладають стерильну пов’язку;

– звернутись до медичних установ.

Якщо контакт відбувся в темний час доби і не вжито ніяких заходів, то при опроміненні шкіри на наступний день клінічні симптоми бувають такі ж, як і при ураженні вдень.

Головний спеціаліст відділу захисту рослин та прогнозування Гу Держпродспоживслужби в Київській області Щербина В.С.