Батьки, ви можете уявити, що втратили свою дитину?

Хтось подумає: що за дурниці! Як таке можна писати!

А ЯК ЩЕ ПРИВЕРНУТИ ВАШУ УВАГУ ДО ПРОБЛЕМ НЕХТУВАННЯ БАТЬКІВСЬКОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ???

Коли просто через поради, рекомендації та виважені фото до багатьох з вас не можливо “достукатися”?

Можливо до вас достукається голос матері, 12-річний хлопчик якої потонув на очах друга, який як не намагався та не зміг врятувати товариша і сам ледь не потонув, а мати ще досі ходить по березі і кличе сина, відмовляючись повірити в його смерть?

Чи зрозумієте всю загрозу ситуації через розпач батька, 17-річний син якого стрибнувши в став з дамби так і не винирнув?

А може вас примусить замислитися розпач бабусі, на очах якої потонув 9-річний онук?

Чи відчуття батьків, які не дочекалися з лісу свого сина?

На що ВИ сподіваєтеся, коли відпускаєте дітей до лісу?

На що ВИ сподіваєтеся, коли відпускаєте дітей самих купатися у водоймах?

Ви відмовляєтеся вірити, що щось подібне може статися у вашій родині.

І не треба розповідати що “немає часу з ними ходити, в мене робота/ городи/ справи”, “зі мною ніхто в дитинстві не ходив”, “він (вона) добре плаває/ знає ліс”, “він/ вона ж не сама туди іде, а з друзями, раптом що – допоможуть”.

БАТЬКИ – ВИ!

НЕ ПЕРЕКЛАДАЙТЕ СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА КОГОСЬ!

Якщо сьогодні ви дозволили дитині без супроводу дорослого піти до річки – ви добровільно погоджуєтеся на ризик, що дитина може не повернутися!

Впевненість у можливостях дитини створює оманливе відчуття безпеки!

Ви цим заспокоюєте себе, але це аж ніяк не впливає на непередбачувані обставини, що можуть трапитися.

Дитина може не знати / забути про течію, про небезпечне дно, не врахувати, що в лісі набагато швидше темніє, ВИ МАЄТЕ БУТИ ПОРУЧ! Аби вчасно зупинити, застерегти!

Коли ви відпочиваєте на природі разом з дітьми ваше завдання #1 – слідкувати за ними! А вже потім гриби, ягоди, друзі, власний відпочинок…

ОБИРАЙТЕ ПРАВИЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ! Запитайте в матері/батька чиї діти втопилися, щоб вони віддали, чим пожертвували, аби їх синів можна було повернути? Запитайте у батьків, що вони пережили, коли вночі шукали в лісі свою дитину?

ЧИ ВАМ БРАКУЄ ГОСТРИХ ВІДЧУТТІВ? СХАМЕНІТЬСЯ! РОЗЗИРНІТЬСЯ НАВКОЛО! Ніхто не оберігатиме ваших дітей так, як мали б це зробити ви! І не буде потім кого звинувачувати окрім себе!

Тому коли бачите поради як убезпечити дітей від загрозливих ситуацій – ЧИТАЙТЕ ТА ЗАПАМ’ЯТОВУЙТЕ, МОЖЛИВО САМЕ ЦЕ ВРЯТУЄ ЖИТТЯ ВАШІЙ ДИТИНІ ЗАВТРА!

Баришівський РС ГУ ДСНС України у Київській області