Кібербулінг, секстинг, грумінг, сексторшн, заборонений контент, спілкування з незнайомцями в соцмережах, шкідливі програми — це далеко не повний перелік, на який наражаються діти в інтернеті.

Інтернет вже давно став новою реальністю і максимально увійшов в життя людей в усьому світі. Особливо актуальною роль інтернету виявилася під час карантину в 2020 році: цифрові сервіси допомогли нам працювати, відпочивати, влаштовувати свій побут і т. ін.

За різними підрахунками діти від 8 років, у яких є доступ в інтернет, проводять онлайн майже 44,5 години на тиждень. При цьому, згідно з даними Eurostat, абсолютна більшість молодого покоління використовують смартфони для доступу в інтернет.

Саме цей фактор може відігравати ключову роль щодо онлайн-безпеки дитини: телефони прийнято вважати «особистим» засобом комунікації; діти легко можуть приховувати від батьків те, що вони роблять в інтернеті за допомогою мобільних гаджетів, а засилля месенджерів, соцмереж і мобільних додатків ускладнюють батьківський контроль за тим, що вчиняють їхні діти в мережі, з ким вони спілкуються і який контент споживають.

«Кожен з нас сьогодні живе з „ефектом спальні“. Це явище, коли, будучи фізично в безпеці, ми готові робити в інтернеті набагато більше і швидше ніж в офлайн-житті. Швидше довіряти, швидше ображати, більше розповідати про себе. Тому, на жаль, діти в нашій країні вже страждають від таких онлайн-злочинів, як вимагання інтимних фото, шантаж і сексуальне насильство після або під час знайомств в онлайн — це сучасна реальність», — пояснила Анастасія Дьякова, засновник проекту # stop_sexтінг та радник з питань безпечного Інтернету віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації України.

Як захистити дітей в інтернеті?

У багатьох західних країнах вже кілька років існують програми кібербезпеки для дітей та уроки кіберзахисту в школах. Підлітків навчають контролювати свободу вираження в мережі, обмежувати доступ до власної персональної інформації, блокувати небажаний контент, використовувати різні цифрові засоби захисту проти стеження і т. ін.

На жаль, в нашій країні рівень інформаційної гігієни і кібербезпеки не тільки дітей, а й дорослих часто-густо залишає бажати кращого, через що молоде покоління може робити в мережі що завгодно без будь-якого контролю.

Обізнані ж батьки можуть використовувати ефективні інструменти для обмеження веб-серфінгу своїх дітей і їх захисту від небажаного контенту. Більшість онлайн-сервісів, додатків, браузерів і пошукових систем мають функції безпечного пошуку, батьківського контролю, а також безліч налаштувань обмежень.

Наприклад, на сторінці Google можна налаштувати видачу результов Google для конкретного акаунта. Існують окремі «безпечні» браузери для дітей, які блокують небажаний контент, а за допомогою розширень в тих же Сhrome, Opera, Firefox тощо можна відключити доступ до «небезпечних» сайтів.

Що стосується повідомлень — у Facebook є окремий додаток Messenger Kids, який дозволяє батькам переглядати історії чатів дитини і відслідковувати всі зображення, що надсилаються в діалогах. За аналогією з цим сервісом, у Google є окремий відеохостинг YouTube Kids для дітей, з розширеними функціями батьківського контролю і фільтрацією відео.

Для комплексного підходу до захисту дітей і всієї сім’ї в інтернеті компанія «Київстар» розробила застосунок батьківського контролю Star Guard Family. Цей сервіс дозволяє автоматично блокувати доступ до небажаних додатків і сайтів, перевіряє місцезнаходження дитини, обмежує доступ до мережі у шкільний час або за індивідуальним графіком, інформує вас про те, що дитина прийшла додому і т. ін.

Якщо ж ваші діти старшого віку легко зможуть оминути подібні блокування і для них не складно встановити будь-які «дорослі» соцмережі, — краще говорити з ними про кібербезпеку безпосередньо. Як і в разі якогось цькування в школі, кібербулінг є одним з ключових питань у вихованні дитини, причому як з боку жертви, так і з боку «аб’юзера».

З метою захисту від кібербулінгу потерпілий може вчиняти наступні дії:

• на початковому етапі прояву кібербулінгу, якщо це можливо, емоційно не реагувати, оскільки “емоції породжуються емоції”;
• фіксувати всі дії кривдника (наприклад, робити фото або скріншоти неправдивої інформації про себе; інформації, що містить персональні дані; інформації, що принижує честь та гідність (далі – інформація);
• звернутися за порадою щодо дій кривдника до батьків, вчителів, довіреної особи або зателефонувати на національну дитячу “гарячу” лінію (у будні: з 12.00 по 16.00 за номером 0 800 500 225(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з мобільних);
• звернутися із заявою або повідомленням про вчинення кібербулінгу до керівника навчального закладу, якщо кібербулінг вчиняється щодо потерпілого в навчальному закладі і кривдником є учень (студент) або член педагогічного колективу;
• якщо кібербулінг відбувається в соціальній мережі (наприклад, Facebook, Telegram, Вконтакте, Twitter, Youtube тощо), потерпілий має можливість звернутися зі скаргою до адміністратора сторінки або групи, що створена у відповідній соціальній мережі, з метою видалення інформації про нього. У випадку відмови адміністратора виконати відповідні дії, потерпілий може звернутися безпосередньо до служби підтримки соціальної мережі (наприклад, у соціальній мережі Facebook міститься вкладка “Довідка та підтримка”) або натиснути кнопку “Поскаржитися”;
• у випадку виявлення в мережі Інтернет, на вебсайті інформації, потерпілий має право вимагати видалення такої інформації із вебсайту, а також, з результатів видачі за відповідними запитами з пошукових систем, котрі скеровують на вказані вище сайти. З цією метою варто звернутися до власника вебсайту (дізнатися дані щодо адміністраторів або власників вебсайтів допоможе сервіс Whois).
• якщо в досудовому порядку з’ясувати питання не вдалося, потерпілий має право, керуючись статтями 277 та 278 Цивільного кодексу України, звернутися безпосередньо до судудля захисту або поновлення своїх порушених прав.

За більш детальною інформацією та з будь-яких інших юридичних питань, звертайтеся до відділу «Баришівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а, (2 поверх) або за телефоном: 4-18-83