Минуло рівно 3 роки з того дня, коли наші села Перемога, Лук’янівка, Рудницьке опинилися під окупацією
Минуло рівно 3 роки з того дня, коли наші села Перемога, Лук’янівка, Рудницьке опинилися під окупацією. Цей період став важким випробуванням для кожного мешканця сіл, залишивши в серцях людей біль, страх та смуток.
Село Перемога першим зустріло ворога – страшного і нещадного… Перші вбиті і закатовані місцеві жителі… перші знищені будинки, згарища… Тоді, в кінці лютого 2022-го світ ніби зупинився. Страх і біль поселилися в кожному подвір’ї, де ще вчора вирувало життя.
Не випадково саме в. с. Перемога відбувся мітинг-реквієм, на якому вшанували жертв з числа мирних жителів. В заході взяли участь керівництво громади в особі секретаря Баришівської селищної ради Олександра Ільченка, заступника з питань діяльності виконавчих органів Єгора Гарбуза, керуючої апаратом Крістіни Дорофеєвої, керівників управлінь та відділів, місцевих жителів, учнів Перемозької гімназії.
Ведуча цитувала уривки з щоденника місцевої жительки Лідії Комар, котра документувала злочини росіян в рідному селі, священнослужителі ПЦУ Баришівської громади відслужили літію за загиблими. Олександр Іванович наголосив на тому, щоб ми не тільки згадували загиблих, а й пам’ятали та діяли! Щоб жодна така історія не повторилася. Щоб кожен наш день був боротьбою – за них, за тих, кого вже немає…
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто не дожив до звільнення, хто віддав своє життя за незалежність і спокій нашої землі. Ми схиляємо голови перед Героями, які продовжують боротьбу заради нашого майбутнього. Попри всі труднощі, село відроджується – потроху відновлюються будинки, оживає життя. Ми віримо, що так само зможемо зможемо відбудувати всю Україну і зробити її ще кращою!
Пам’ятаємо про Перемогу…Віримо в ПЕРЕМОГУ!