“Більше за все билить душа за молодими… Лячно, що в час війни України з росією багато молодих людей відносяться до цього байдуже, їм байдуже що їхні однолітки ціною власного життя оберігають кожен метер української землі, що десь плачуть чиїсь сирітки, що чиїсь матері похоронили себе разом з синами і доньками….

Вони сміються прямо у вічі матері яка не може зняти траур…. Страшно подумати що буде з Україною далі . Вірю і надіюсь, що ще не все втрачено, що добро як у казці переможе зло. Дивлюся на молодих, розумних з великою надією на те, що саме вони побудують справжню незалежну, європейську Україну але якщо не будуть байдужими, якщо їм не буде ( какая разніца).

Одна частина нашої молоді кров’ю і життям виборюють нашу незалежність на фронті, а інші мусять сміливо відстоювати, боротися за незалежність України в середині країни. Тільки тоді ми всіх і все поборемо. НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ.” “