Олексія Марковича Надоленка знають в районі й далеко за його межами. І недарма, адже знімки, відзняті майстром, друкувалися у всесоюзних журналах та українських часописах «Україна», «Київ», газетах «Сільські вісті» (виходила кількамільйонним тиражем), «Радянська Україна», «Літературна Україна», «Вечірній Київ», «Молода гвардія», «Київська правда» (позаштатним кореспондентом останньої був двадцять п’ять років).

Олексій Маркович Надоленко народився 28 квітня 1945 року в селі Перемога Баришівського району Київської області.

Закінчивши вісім класів місцевої школи, поїхав до Білої Церкви, де вступив до ПТУ №4 на спеціальність «слюсар-інструментальник». Згодом був призваний до лав Радянської Армії. А вже після служби знову повернувся до Білої Церкви, де за направленням Баришівського райкому комсомолів відвідував курси фотографів.

Трудова діяльність:

вересень 1962 р. – лютий 1964 р. – навчання в Білоцерківському професійно-технічному училищі;

березень – жовтень 1964 р. – слюсар-інструментальник Володарської авторемонтної майстерні;

листопад 1964 р. – жовтень 1965 р. – курсант школи механіків-водіїв військової частини 73448;

листопад 1965 р. – лютий 1966 р. – механік-водій, молодший сержант військової частини 86648;

лютий – вересень 1966 р. – інструктор, механік-водій Харківського танкового училища;

січень 1968 р. – лютий 1969 р. – навчання на курсах фотографів Білоцерківського міжобласного виробничого комбінату;

лютий – квітень 1969 р. – фотограф Баришівського комбінату побутового обслуговування;

у квітні 1969 року Олексія Марковича Надоленка зарахували в штат працівників газети «Баришівські вісті».

Тоді, 16 квітня 1969 року, до редакції районної газети «Баришівські вісті» зайшов красивий, стрункий, усміхнений юнак (так згадують про нього колеги); костюм, білосніжна сорочка, краватка, коричневий плащ – бездоганний вигляд. Із тих пір у газеті з’явилися знімки – яскраві, оригінальні, із вибором несподіваного, але, безперечно, вдалого ракурсу, що доповнювали, а то й розширювали діапазон тексту, – із незмінним підписом унизу: фото О.Надоленка.

Та мало хто знає, що своє професійне життя пов’язати з фотоапаратом його змусила важка травма під час армійської служби, кілька складних операцій і висновок медкомісії – інвалід третьої групи (і це – у двадцять п’ять років).

Постійно підвищуючи свій професійний рівень, він два роки навчався в Інституті журналістської майстерності при Національній спілці журналістів України.

Знімки Олексія Марковича друкувалися у найрізноманітніших виданнях: «Київська правда» (де працював позаштатним кореспондентом майже 25 років), «Сільські вісті» (виходила кількамільйонним тиражем), «Радянська Україна», «Сельская жизнь», журналах «Україна», «Военном журнале».

У 1993 році виставку його фоторобіт було представлено у німецькому місті-побратимі Пуллаху.

О.М.Надоленко був нагороджений Подяками та Грамотами Спілки журналістів України, Київської обласної державної адміністрації та обласної ради, Баришівської районної державної адміністрації та районної ради, Баришівської селищної ради, серед яких:

31.03.1970 р. – Грамота Баришівського райкому КП України, виконкому районної Ради депутатів трудящих – на ознаменування ленінського ювілею, за високі зразки праці та активну громадську діяльність;

1978 р. – Грамота Президії Українського товариства охорони природи і заохочувальна премія за участь у республіканському фотоконкурсі «Природа – 78»;

14.04.1999 р. – Почесна грамота Київської обласної державної адміністрації – за багаторічну сумлінну працю, висвітлення політичного, соціально-економічного і культурного життя району та області, високий професіоналізм;

12.10.1999 р. – грамота Київської спілки журналістів України – за багаторічну журналістську діяльність, активну громадську позицію та у зв’язку з ювілеєм;

2000 р. – Грамота Спілки журналістів України – за багаторічну плідну діяльність на ниві української журналістики та високі творчі досягнення;

05.06.2001 р. – Подяка Київської обласної державної адміністрації – за особистий внесок у розвиток журналістики, висвітлення політичного, соціально-економічного і культурного життя Київщини, високий професіоналізм та з нагоди Дня журналіста;

26.04.2005 р. – Грамота Спілки журналістів України – за багаторічну журналістську діяльність та у зв’язку з ювілеєм;

Квітень 2015 р. – Подяка Баришівської районної ради – за багаторічну сумлінну працю, професіоналізм та з нагоди 46-ої річниці роботи в районних засобах масової інформації.

У 2009 році був лауреатом IV Всеукраїнського фотоконкурсу «Світ дитячої мрії» за фотороботу «Ой на Івана, ой на Купала!»

У 2018 році був нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед Київщиною».

Понад пів століття поспіль Олексій Маркович Надоленко був єдиним фотокореспондентом місцевої газети. Його професіоналізм, безперервний процес творчого пошуку, розвитку і вдосконалення були прикладом для кожного з працівників редакції. А ще – неабияка мобільність, оперативність, вміння миттєво знаходити контакт із людиною будь-якого віку, професії чи достатку.

Змінювався штат працівників редакції районки, а в кожному селі чи трудовому колективі Баришівщини знали і чекали Марковича. У сімейних альбомах багатьох людей зберігаються фотографії, зроблені ним, які, здається, зупинили час, зафіксувавши важливі миттєвості життя. А у його особистому архіві – тисячі портретів керівників району і області, відомих людей, ветеранів війни і праці, простих жителів Баришівщини, сотні фотодокументів нашої неспокійної епохи у всій її багатогранності. Численні фотовиставки сприймаються, як книги, в яких правильно зшиті сторінки, тож мають і продуманий сюжет, і композицію, і продовження – у наступних роботах, творчих пошуках, відкриттях, гідних Майстра.

За вагомий особистий внесок в розвиток вітчизняної журналістики, збереження історії рідного краю, підвищення авторитету Баришівської громади, професіоналізм, майстерність та активну громадянську позицію рішенням виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 21.08.2024 № 257 Олексію Марковичу Надоленку присвоєно звання «Почесний громадянин селища Баришівка».