29 лютого у Баришівці прощалися з героєм-захисником – молодшим сержантом в/ч А 4971 Юрієм Миколайовичем Бурдуном, який загинув 23 лютого в районі населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області.

Баришівчанин Юрій Бурдун народився 16 травня 1977 року. Школа (Баришівська №2), здобуття професії (тракториста-машиніста у Березанському профліцеї), служба в армії, робота – все складалося так, як і має бути у чоловіків.

А потім – кохання, сім’я, діти…

– Спокійний, турботливий, він дбав про сім’ю, про нас, піклувався про дітей, – розповіла згорьована дружина Інна. – Він все для нас робив!

Юрій працював у службі охорони в різних структурах. І одночасно був люблячим батьком для двох дітей – Колі (14 років) й Маши (13), яких подружжя виховувало у злагоді й любові.

У серпні минулого року Юрія призвали на військову службу, і життя родини кардинально змінилося. Підготовка в Переяславі, Білій Церкві, Чернігові, навчання в Німеччині, відшліфовування знань і навичок на Харківщині, застосування… Здавалося б, чому хвилюватися бойовому медику? «Не на нулю ж! – інколи кажуть. – Не в окопах!». Та коли на фронті загострення ситуації, а ворог активно просувається вперед, на передових позиціях зникає поділ на спеціальності. Всі стають один за одним і кожен сам за себе. На жаль…

– Він 12 лютого знову зайшов на позиції, – розповідає дружина Інна. – А я ледь попередній вихід пережила. Тоді від нього 17 днів ні дзвіночка, ні словечка… З тих пір лиш два тижні пройшло, і знову. Відчувало моє серце щось…

А 26 лютого Інні повідомили про загибель чоловіка.

Ворожа куля досягла своєї мети, залишивши матір без турботливого сина, дружину – без люблячого чоловіка, дітей – без батька, найкращого батька…

Юрій обрав для себе непростий шлях воїна і віддано захищав свободу, незалежність та мирне майбуття для нас та нашої неньки України!

Вічна пам’ять герою!