«ЖИТТЯ СПОВНЕНЕ ВИПРОБУВАНЬ»

(До 140-річчя від дня народження Володимира Винниченка)

26 липня виповнюється 140 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка, українського політичного  та державного  діяча, прозаїка, драматурга та художника

Баришівська центральна бібліотека для дорослих відділу культури та туризму Баришівської селищної ради  пропонує познайомитися з літературним портретом Володимира Кириловича Винниченка.

Письменник залишив нам понад 100 оповідань, п’єс, 14 романів,41 книжку щоденникових записів на 13 тисяч сторінок, величезне листування., безліч задумів, мрій, завершених, але не опублікованих праць. Саме Винниченко є автором  I Універсалу Української Центральної Ради.

Майже  півтори сотні творів олійного живопису та графіки – неоціненна спадщина  майстра, частина з якої зберігається в  Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.    Політик, письменник, художник, він ще має розкритися рідному народові різнобарвними  гранями свого великого таланту.

Володимир Винниченко    належав до нового літратурного покоління «Молода Україна», яке на початку  ХХ століття прорубало  «вікно в Європу» для нашого письменства,був порушником правил , який відкидав існування в літературі  табу етнографічно-побутового реалізму. Його рання новелістика,за словами М.Зерова«зліквідувала умовний образ села, показавши розташування та деформацію старого побуту».

Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині. По закінченні школи  його віддано до Єлисаветградської гімназії. Склав іспит екстерном до Златопільської гімназії.

У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась «Студентською громадою».Став членом  Революційної української партії (РУП),з 1905 року — Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП). За проводження пропаганди 1903 року був заарештований, виключений з університету й ув’язнений до одиночної камери       Лук’янівської      в’язниці в Києві, звідки йому згодом вдалося втекти. Незабаром новий арешт, дисциплінарний батальйон. Але він знову втік і нелегально відбув у еміграцію. На початку Першої світової війни Винниченко повернувся до Росії і жив до 1917 р. під чужим ім’ям переважно в Москві, займаючись літературною діяльністю.

Перші його твори – поема “Повія” та оповідання “Народнийдіяч”, написані 1901 р. На сторінках “Киевской старины” 1902-го, була надрукована повість “Сила і краса” (згодом прибирає назву “Краса і сила.У 1902-1907 роках були опуліковані твори: 1902 р. – “Сила і краса”, “Біля машини””Антрепреньор Гаркун-Задунайський”, “Боротьба”, “Народний діяч”, “Суд”, “Роботи!”, “Салдатики!” “Заручини”, “Контрасти” “Голота”, “Мнімий господин” “Дрібниця (Моє останнє слово)”, “На пристані”, “Раб краси”, “Темна сила”, “Хто ворог?”, “Честь””Дим”, “Студент”, “Момент”, “Рабині справжнього”, “Уміркований” та “щирий”, “Малорос-європеєць”, “Голод”, “Ланцюг”.

Пише багато,друкується часто, молодим прозаїком цікавляться відомі літератори, популярні журнали й видавництва.

П’єси,в яких Винниченко обдумував соціально-етичні і філософські проблеми («Брехня», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь») мали велику  популярність, їх охоче ставили на сценах театрів  Європи.

Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. Автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Проголосив I Універсал та Декларацію Генерального секретаріату. Під натиском більшовицьких військ уряд УНР на чолі з новим прем’єром змушений був евакуюватися до Житомира. Винниченко разом із дружиною, Розалією Лівшиц, поїхав на південь, до Бердянська. У серпні 1918 року очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу — Директорії, головою якої став у листопаді 1918 р. Незабаром через суперечності із Симоном Петлюрою пішов у відставку та виїхав за кордон. Наприкінці 1919 року вийшов із УСДРП і організував у Відні Закордонну групу українських комуністів. У травня 1920 р. Винниченко разом із дружиною прибув до Москви, де дістав пропозицію зайняти пост заступника голови Раднаркому УСРР, а у вересні 1921 В. Винниченко очолив новостворений комітет допомоги українському студентству в Берліні.

Володимир Винниченко – автор першого українського фантастичного роману1920-1951рр. Письменник зосередився на соцально-філософських питаннях, що стосувалися побудови гармонійного суспільного ладу.Цей період ознаменований появою «Сонячної машини». Роман писався протягом 1922-1924 років. В ньому поєднана тема суспільства та особистого життя

героїв. Автор подає присвяту “Моїй сонячній Україні”.

 Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951р. у французькому місті Мужен.

 Володимир Винниченко був людиною талановитою  і складною.В особі Винниченка маємо найвидатнішого майстра  художньої  прози ,автора великого  літературного надбання, що визначає  літературний процес тих років.

Зав. відділом обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих Г.О.Шапоренко