Все відцвітає, і жовкне, і гине,

Вітром розноситься, ніби сміття…

Тільки родина – як вічна зернина

На невмирущому полі життя.

Вадим Крищенко

Український День родини  відносно  молоде свято і відзначається 8 липня  з 2012 року. Відповідно Указу Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні  деяких пам’ятних дат і професійних свят», який  був підписаний 30 грудня 2011 року.

Здавна відомо, що родина – невичерпне джерело наснаги, любові, щастя, успіху, добра та злагоди. Вона є берегинею традицій наших пращурів та всього розумного, світлого, вічного, що наповнює  життя  яскравими фарбами та позитивними емоціями. Саме з родини  постає наше майбутнє, вона виховує з дитини відповідального члена суспільства, і  першоджерело людської гідності, самоусвідомлення.

Я пропоную ознайомитися з книгою  Лідії Орел

Українська родина: Обряди і традиції. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2015. – 512 с.  з  фонду  Баришівської центральної бібліотеки для дорослих

Книга висвітлює звичаї  та обряди  українського  народу, які здавна були збережені і передавалися  від покоління до покоління впродовж  його  життя та побуту.

Основними подіями  в житті окремої  людини є народження, одруження, смерть; в громадському житті – це гуртова праця, взаємодопомога, свята, ярмарки, дозвілля  молоді…

У народі існували певні звичаї, пов’язані з народженням  дитини, її вихованням, поведінкою молоді, стосунками  між членами родини та  односельчанами. У народному одязі відбиті  вікові особливості  крій, оздоблення  та спосіб носіння. Родина та громада  суворо дотримувались звичаєвого права, яке вроблялось протягом віків. Його порушення  засуджувалося та навіть каралося. Такі визначні події громадського життя як толока, ярмарок, храмове свято, дещо видозмінені дожили до сьогодні.

Книга  містить відомості про народне будівництво (хати, громадські будівлі, вітряки). Опубліковано матеріали розвідок та польових досліджень. Цікавими є добірка народних пісень з нотами, фотографії та бібліографія.

  В життєвому коловороті – книга, читання, навчання, виховання, бібліотека бачить своє місце поряд  з родиною і школою. Делікатно  спрямувати батьків у русло сімейного читання, тактовно запропонувати  цікаву книгу ненав᾽язливо  запросити  до участі в спільних заходах,  вчасно поінформувати про літературу, що допоможе у навчанні і виховані дітей – ось в чому бачать бібліотекарі своє завдання.

Ось уже багато років у Баришівській центральній бібліотеці для дорослих читають родинами: Холодови Микола, Людмила та син Сергій, Тішура Віра та невістка Людмила, Боровко Ніна та дочка Наталія, Крамаренко Олександр та син Артем, Антоненко Світлана та син Олег, Філоненко Катерина та син Володимир, Сташук  Галина та дочка Олена, Петель Світлана та дочка Анастасія, Шкурпат Наталія та син Максим, Глушко Наталія та син Олександ, Пархоменко Василь та дочка Наталія, Кириленко Ніна та дочка Євгенія, Піскова Раїса та дочка Валентина, Прокофьєви Володимир та Марія, Криворучено Артем та Марина, Коваленко Олександр та Заїра, Деркач Володимир та Валентина, Татаренцев Олег та Котляревська Людмила, Пучек Олександр та Валентина, Бондаренко Олександр та Ірина, Малинка Юрій та Люба…

Сьогодні   потрібно відроджувати  традиції  читання в сім’ї, а завдання книгозбірень  –  задовольняти  найрізноманітніші інформаційні  потреби всіх категорій користувачів, мати відповідні ресурси для відродження та популяризації  сімейного читання. В своїй бібліотеці ми будемо раді бачити  нові родини  нашої громади, для яких книга стане другом і порадником.

Шапоренко Г.О., зав.відділом обслуговування Баришівської центральної бібліотеки для дорослих відділу культури та туризму Баришівської селищної ради