Літо – сезон збору ягід, грибів, лікарських трав, сінокісних робіт, мандрівок лісами і горами. Саме в цей період частішають випадки укусів людей зміями. Вибираючись до лісу, лугу, в гори варто пам’ятати, що це їх територія, де ми є ненадовго гостями. Незважаючи на те, що на Україні статистика рідко фіксує летальні випадки від укусу змій, радимо вам бути вкрай обережними і уважними, взувати щільне взуття та одягати одяг із цупкої тканини, перш ніж ступати у траву чи чагарник – пошарудіти там довгою палицею.

Симптоми отруєння. Зміїна отрута містить багато активних речовин, зокрема ферментів, які викликають порушення судинної й клітинної проникності, внутрішньо-судинне згортання крові.

На місці укусу змії видні дві ранки від її отруйних зубів. Дуже швидко настає місцева больова реакція, швидко розповсюджу­ється набряк, можливе утворення великих крововиливів. При по­траплянні отрути в кров загальна реакція нерідко проявляється одразу, в інших випадках дія розпочинається через 30 – 60 хв: за­паморочення, сонливість, головний біль, нудота, блювання, кро­вотеча із слизових оболонок, частий пульс, колапс, інколи збу­дження й судоми. Смертельні випадки реєструються дуже рідко.

Перша допомога при укусі змії

При наданні першої допомоги при укусах отруйних змій треба відійти від ряду хибних уявлень:

Розрізи шкіри на місці укусу змії для провокації кровотечі не будуть сприяти видаленню отрути, а небезпека розвитку вторин­ної інфекції стає реальною, також під час невмілого розрізання шкіри можна ушкодити сухожилля, що призведе до інвалідності;

Накладання джгутів, «закруток» із підручних засобів посилює відтік отрути в лімфатичну систему і тому не виключає її систем­ного розповсюдження, а безконтрольне застосування артеріального джгута (закрутки) може призвести до розвитку тяжкого ішемічного ушкодження кінцівки.

Припікання місця укусу неефективне, тому що довжина от­руйних зубів змії інколи більше сантиметра. При цьому отрута проникає в тканини, і поверхневе припікання нездатне її зруйну­вати. А на місці припікання утворюється струп, під яким почина­ється нагноєння.

У першу чергу необхідно постраждалого покласти так, щоб голова була опущена нижче рівня тулуба для попередження ортостатичних порушень мозкового кровообігу.

Потім треба приступити до відсмоктування отрути з рани, пам’ятаючи про можливу небезпеку орального отруєння зоотокси-ном. Наявність у ротовій порожнині тріщин, каріозних зубів й ран слизової оболонки не є протипоказанням для відсмоктування отрути. Справа в тому, що дія будь-якої отрути залежить від того, яка доза приходиться на кілограм маси тіла. А кількість отрути, яка може при відсмоктуванні потрапити до організму людини, яка надає допомогу, настільки мала, що не може причинити шко­ди. Тільки відсмоктану рідину треба випльовувати.

Енергійне відсмоктування протя­гом перших 5—7 хв після укусу дозволяє видалити до 40% змії­ної отрути, а через 15—20 хв — тільки 10%.

Людині, яку вкусила змія, пити спиртні напої категорично за­бороняється. Алкоголь не являється протиотрутою, як вважають деякі, а навпаки, утруднює виведення отрути з організму, поси­лює її дію.

Чинники, які сприяють збільшенню ураження при укусах от­руйних змій:

• вік постраждалого, маса тіла і загальний стан — токсичні ефекти укусу більш виражені у дітей і людей, зляканих зустріччю зі змією;
• місце локалізації укусу і його глибина: укуси у кінцівки менш небезпечні, ніж укуси в голову і тулуб;
• доза отрути залежить від розміру змії, тривалості подраз­нення змії, стану отруйних зубів, стану отруйних залоз до моменту укусу (повні чи порожні);
• фізичне навантаження, швидка ходьба, біг (особливо одразупісля укусу) прискорюють системне потрапляння зоотоксину зпервинного депо; 
• присутність бактерій, особливо аеробів, у роті змій і на шкі­рі постраждалого забезпечують швидке інфікування нежиттєздатних тканин у місці укусу.

    Рятувальники Баришівського району звертаються до громадян бути уважними та обережними під час відпочинку в лісі.