Вже не перший рік Володимир Сергійович спілкується з краєзнавцями, священниками, художниками Баришівського краю.

В одній з таких зустрічей художник дізнався про те, що на території Баришівщини , у вересні 1941 році, було найбільше в історії всіх війн (Баришівсько-Борщівський котел).

Лише 1989 року на високому кургані , біля річки Трубіж , було споруджено Пам‘ятник «Атакуючому солдату», але Меморіальний комплекс з інформацією про трагічні бої немає до сих пір.

Ось так народилася ідея встановити Меморіал в пам‘ять про загиблих, полонених в знак примирення і без ідеологічного навантаження.

Володимир Сергійович загорівся бажанням розробити проект (Меморіал «Баришівський котел»).

Тітулененко В.С. не вперше співпрацює з громадами Баришівського краю. Так був створений Хрест , на території церкви,в с.Перемога, як символ відродження села, що було повністю спалене під час Другої світової війни і церква – єдина споруда, яка вціліла. А новобудовою в селі красується Православний дім – для проведення духовно-культурних заходів і експозицій образотворчого мистецтва.

По дорозі додому заїхали в с. Гостролуччя, де знаходиться найдавніша споруда,що частково збереглася на територї села. На стінах якої бачимо елементи декору, які свідчать про те, що церква була збудована в стилі Барокко.

Нажаль, споруда знаходиться в занедбаному стані.

Підсумовуючи, можна сказати , що поїздка була не тільки вражаючою, а й конструктивною, сповнена надії на втілення задуманого в життя!