Відповідно до Житлового кодексу, кожен власник нерухомості зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло і комунальні послуги. Причому виникає цей обов’язок відразу після реєстрації права власності на житлове приміщення. Більш того, не має значення чи проживає власник квартири (будинку) там реально чи ні. Якщо ви господар житла — зобов’язані за нього заплатити.

Квитанції на оплату «комуналки» приходять щомісяця, але через постійне зростання тарифів на електроенергію, воду, газ і опалення платити стає все складніше. Таким чином, одночасно зі збільшенням сум у платіжках зростає і розмір заборгованості за комунальні послуги.

Чим загрожує несплата комунальних платежів?

Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється платити її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку. При цьому судовий процес проходить в «спрощеному» порядку (ст. 95 Цивільного процесуального кодексу) шляхом видачі судового наказу, без виклику боржника. Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Невиконання боржником вимог судового наказу може призвести до арешту рухомого та нерухомого майна з подальшою їх реалізацією (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження») або при наявності умислу боржника — до відкриття кримінального провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України — «невиконання судового рішення».

Який штраф за заборгованість по ЖКП?

Відповідно до ч 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання — оплату комунальних платежів, на вимогу підприємства, яке надає послуги, зобов’язаний виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимога компанії (підприємства) зі сплати штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому, так і в досудовому порядку.

Чи існує позовна давність по сплаті боргу?

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не період, за який кредитор (ЖКГ підприємство) має право на пред’явлення вимоги до боржника (споживача) про погашення заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Таким чином, поки судом не встановлено, що до вимог кредитора настали наслідки спливу позовної давності, кредитор має право вимагати у боржника погашення всієї суми заборгованості навіть за період більше 3-х років.

За яку суму заборгованості по ЖКП на боржника подадуть до суду?

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу, кожна людина має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без будь-яких обмежень.

Отже, комунальне підприємство, як і фізична особа, має право заявляти вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від розміру боргу. Це може бути будь-яка сума заборгованості в рамках принципів «доцільності» і «розумності». У разі незгоди боржника з сумою комунальної заборгованості, у нього є можливість оскаржити рішення суду. Зробити це можна шляхом подачі заяви про скасування судового наказу. Термін оскарження становить 10 днів з дня отримання рішення суду. Втім, у разі скасування судового наказу заборгованість по оплаті комунальних платежів не списується, а вимоги про стягнення боргу по ЖКП можуть в подальшому розглядати в порядку позовного провадження.

Важливо! Щоб не втратити право на оспорювання через пропуск терміну оскарження судового наказу, не залежно від місця видачі рішення суду (виконавча служба, пошта або суд), чітко вказуйте реальну дату отримання документа.

Чи можна зменшити суму заборгованості?

Українське законодавство передбачає право боржника на захист своїх прав і інтересів, зокрема, у нього є можливість знизити розмір плати за комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, а також зниження їх якості (п. 5 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

При виникненні спору з постачальником послуги, зменшити суму боргу можна через суд, підтвердивши свої заперечення доказами, які будуть свідчити про безпідставність стягнення заборгованості. Підтвердженням ненадання або неналежного надання ЖКП є:

• акт-претензія, підписаний представником виконавця. У разі неявки посадової особи компанії або її відмови підписати акт, претензія вважається належним чином оформленою, якщо її підпише не менше двох сусідів
• копія скарг, відправлених підприємству
• письмова відповідь постачальника ЖКП
• квитанції про оплату комуналки

Яке майно можуть забрати за комунальні борги?

Для погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг може бути проведена конфіскація майна з його подальшою реалізацією. Державні виконавці в цьому випадку діють відповідно до Закону «Про виконавче провадження», в якому чітко прописана черговість стягнення майна боржника.

Так, в першу чергу, відбувається списання активів, тобто грошових коштів боржника в національній та іноземній валютах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються і зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, про що складається акт. Якщо у боржника відсутні грошові кошти та інші цінності, здатні погасити борг, стягнення відбувається за рахунок цінного рухомого майна — наприклад, автомобіля, дорога побутова техніка. При цьому, боржник має право запропонувати види майна або предмети, які необхідно реалізувати першочергово, однак, остаточне рішення приймає виконавець. Лише в самому крайньому випадку відбувається стягнення нерухомого майна, оскільки воно є найбільш проблематичним об’єктом для погашення комунальної заборгованості.

За який розмір боргу по ЖКП можуть відібрати квартиру?

Заарештувати єдину нерухомість або землю у боржника можна лише в тому випадку, якщо борг перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (ч. 7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження»). В інших випадках виконавча служба стягує кошти за рахунок іншого майна.

Забрати квартиру, будинок або землю за борги можуть тільки при відсутності достатніх фінансових коштів або рухомого майна. При цьому в першу чергу арешту підлягає окрема від будинку земельна ділянка, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок або квартиру, де фактично проживає боржник.

Наявність в квартирі (будинку) прописаних дітей або інвалідів ускладнює процедуру виселення та продажу квартири, оскільки буде потрібен дозвіл органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Як позбутися боргу за комуналку без суду?

Боржник може врегулювати питання заборгованості на будь-якому етапі. Якщо справа на боржника вже розглядається в суді, то боржник на будь-якій стадії судового процесу, відповідно до статті 175 ЦПК, за домовленістю з кредитором може укласти мирову угоду. Якщо ж на боржника не було подано в суд, він може скористатися правом на реструктуризацію заборгованості відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».

Реструктуризація (розстрочка) заборгованості — добровільні виплати боргів за ЖКП (за утримання житла та комунальних послуг: водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), рівномірно розподілені на певний строк. Порядок ліквідації заборгованості за житлово-комунальні послуги та квартплату регулюється Законом № 554-IV.

Для того, щоб оплачувати ЖКГ-рахунки в розстрочку, необхідно укласти з підприємствами — надавачами житлово-комунальних послуг договір про реструктуризацію, згідно з якими буде проводитися щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасна сплата поточних платежів за комуналку.

Загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних рахунків і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% сукупного доходу всіх членів сім’ї, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги — 20%.

Заборгованість за ЖКП реструктуризується на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу та рівня доходів громадян на дату оформлення розстрочки. Якщо сімейного бюджету не вистачає на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору може продовжуватися до повного її погашення. Крім того, після підписання договору про реструктуризацію є можливість оформити субсидію на житлово-комунальні послуги.

Порядок і умови надання розстрочки на оплату послуг централізованого опалення (ЦО) визначені постановою Кабінету Міністрів України №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Оформлення розстрочки на опалення дозволяє громадянам користуватися ЦО в зимовий час, а платити рівними частинами протягом року: 50% — в опалювальний період (наприклад, з жовтня по квітень) і 50% — міжопалювальний (з травня по вересень). Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків вартості за послугу з централізованого опалення здійснюється підприємством, що надає даний сервіс — обігрів житлових приміщень.

Баришівське бюро правової допомоги

смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 19а

тел. 4-18-83