Старший солдат Кіндзерський Андрій Олександрович 24 окремого штурмового батальйону «Айдар» 53 окремої механізованої бригади загинув 29 березня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Петриківське Ізюмського району Харківської області унаслідок мінно-вибухової травми.

Андрій Кіндзерський народився 1 грудня 1981 року в Києві.

Навчався Андрій у Київській загальноосвітній школі №103, після чого здобув фах у професійно-технічному училищі №9 міста Києва за спеціальністю «водій-автомеханік».

Ще з юнацьких років і протягом усього життя він серйозно займався спортом. Важка атлетика, рукопашний бій – це було не просто захоплення, а частина його характеру.

Строкову військову службу Андрій не проходив, але з початком російсько-української війни у 2014 році добровільно став на захист держави. У 2014–2015 роках він воював у складі 44-ї артилерійської бригади під Горлівкою, а згодом, у 2017-2018 роках – у 57-й механізованій бригаді, де виконував бойові завдання під Маріуполем. Він знову повернувся до війська, тому що ця боротьба для нього не була завершеною.

У цивільному житті Андрій працював у різних сферах, але важливим етапом стала служба в «Муніципальній охороні» міста Києва. З 2019 року на посаді старшого охоронника він брав активну участь у забезпеченні громадського порядку, зокрема під час масових заходів у столиці.

24 лютого 2022 року Андрій Кіндзерський без вагань став до лав Збройних сил України. Разом із побратимами прибув до територіального центру комплектування і був направлений до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. У складі цього підрозділу він брав участь у боях за Київщину та Житомирщину, а згодом разом із підрозділом був перекинутий на Харківський напрямок.

Він пройшов цей шлях як боєць розвідувальної роти, навідник-оператор. Його побратими знали: поруч із ним можна йти на найскладніші завдання.

За свою службу і відданість Україні Кіндер був відзначений низкою нагород: медаллю «За жертовність та любов до України», почесним знаком «Маріуполь. Відстояли і перемогли», медаллю «Честь. Слава. Держава». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня – за особисту відвагу і вірність військовому обов’язку.

Похований у селі Коржі.